Отже, наступні парламентські вибори відбудуться 28 жовтня 2012 року, наступні президентські вибори - 29 березня 2015 року, наступні місцеві - 25 жовтня 2015 року.
Таке принципове для влади рішення було ухвалено не без допомоги депутатів-опозиціонерів. Без допомоги БЮТ і НУ-НС під куполом назбиралося лише 285 голосів, замість необхідних 300. Гнівні коментарі депутатів, що обурюються неконституційними рішеннями більшості опублікувала "Газета по-киевски" в матеріалі Наталії Мелещук "Термін придатності Ради продовжено".
"Сьогодні - вирішальний момент, - пояснював з парламентської трибуни заступник глави фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Соболєв. - У разі якщо сьогоднішнє голосування не пройде, вибори 27 березня 2011 року докорінним чином змінять політичну карту країни". "Оскільки у нас немає порядку, то вибори повинні відбутися щонайшвидше!" - підтримав його член фракції "Наша Україна - Народна самооборона" (НУ-НС) Анатолій Матвієнко.
Проте представники парламентської більшості в бажанні продовжити свої повноваження на півтора року й перенести вибори виявилися непохитні.
"Цей парламент треба розігнати до чортової матері! Хіба можна так знущатися з Конституції? - так емоційно прокоментував результати голосування "нунсівець" Тарас Стецьків. - Це рішення однозначно вигідне владі. Події розвиваються явно не на її користь, ціни і тарифи ростуть не днями, а годинами, незадоволеність народу зростає. Тому ми, опозиція, могли б узяти більшість, якби вибори відбулися зараз. А за рік вони просто закатають усіх в асфальт".
З іншого боку, відверто кажучи, навіть опозиціонери в душі цьому рішенню пораділи: адже в результаті виборів багато хто з них міг не потрапити до парламенту, а так - ще майже два роки забезпеченого життя, пільг, безкарності, повноважень... Але напоказ своєї втіхи ніхто з них не виставляв. Побачивши результати голосування, керівництво БЮТ тут-таки "підчистило" свої ряди. Сімох депутатів, що проголосували за внесення змін до Конституції, були виключені з фракції.
Хоча результати голосування були лише приводом для виключення. Рішення про вихід ці депутати ухвалили давно з різних причин.
"Наприклад, у Анатолія Семиноги з приходом нової влади виникли проблеми з бізнесом. На нього почали тиснути через його брата Володимира, завели кримінальну справу. Він звертався до Тимошенко по допомогу, але та відмовила. А це голосування і зречення БЮТ було умовою припинення тиску на його сімейний бізнес, - розповіло виданню джерело в БЮТ. - Те ж саме можу сказати і про інших. У кожного знайшли "слабке" місце, на яке й натиснули".
"Думаю, тут йдеться про підкуп і тиск. А у декого просто не витримали нерви", - ділиться Тарас Стецьків.
Проте до чого тут нерви? Більшості "ющенківців" вже точно нема на що розраховувати в майбутньому політичному житті.
Пояснення вчинку деяких опозиціонерів шукала також газета "Сегодня" в матеріалі Анастасії Рафал "І ти, Москалю..."
"Взагалі з усіма опозиціонерами, що проголосували, була проведена якась робота - обіцяно преференції різні, але грошей не давали. Я вам скажу, що в кулуарах більшість "бютівців", не кажучи вже про "нунсівців", зізнаються, що не хочуть виборів у 2011 році, вони бояться, що не потраплять до прохідної частини списку. Тільки найближчі до Тимошенко прагнули до виборів", - каже один з депутатів.
Серед нардепів з НУ-НС спливли також вельми несподівані імена - за зміну дати виборів проголосували Геннадій Москаль і Володимир Ар'єв. Щоправда, їхній однопартієць Юрій Гримчак заступився за парочку: "Ар'єв і Москаль і в першому читанні були "за". Вони вважають, що депутати повинні працювати п'ять років. Вони люди послідовні. Але при цьому ми й далі всі разом боремося за звільнення Луценка".
Зазначимо, що "послідовні" Москаль і Ар'єв своїм голосуванням допомогли владі провести найважливіше для неї політичне рішення. А значить - звели до нуля шанси Луценка вийти найближчим часом з в'язниці (якби були вибори в березні - Юрій Віталійович пройшов би до парламенту й отримав би недоторканність). Тому їхні майбутні виступи на підтримку Луценка виглядатимуть, м'яко кажучи, дещо фальшиво.
Комуністи ж бачать в перенесенні дати виборів фінансову користь і таємну підтримку рішення опозицією, пишуть "Известия в Украине" в статті Ольги Будник "Лиха Рада початок". "Дуже добре, що даремно не витрачатимуться гроші. Ми заробимо те, що було витрачено, - оцінила ситуацію Світлана Шмельова.
Загалом зміни до Конституції, за які проголосувала Верховна Рада, встановлюють, що народні депутати і президент сидітимуть в своїх кріслах по 5 років. Вибори президента відбудуться 29 березня 2015 року. П'ятирічний термін повноважень визначений і для місцевих органів влади (місцеві ради, міські голови). "Але нині чинні місцеві органи влади обиралися в жовтні 2010 року ще до останніх змін у Конституцію, а тому термін їхніх повноважень буде 4 роки, і їх переоберуть у 2014 році, - говорить перший заступник глави фракції Партії Регіонів Михайло Чечетов. - Що стосується виборів мера Києва і Київради, то вони пройдуть згідно з роз'ясненням Конституційного суду (тобто в 2012 і в 2013 роках відповідно).
Зміну дати виборів Верховної Ради активно лобіювали "регіонали". Для них це був ключовий момент у всій політичній стратегії. Зараз владі треба провести низку непопулярних реформ, а потім, в 2012 році, економіка, за їхніми розрахунками, піде вгору, країна успішно проведе Євро-2012, і на цьому тлі їм світить хороший рейтинг на виборах. А щоб гарантувати собі перемогу, найближчим часом ПР проведе зміни до закону про вибори, перейшовши до змішаної системи - вибори як за партійними списками, так і за мажоритарними округами.
А ось Юлія Тимошенко і її найближчі соратники до 2012 року не матиме трибуни і недоторканності. Тому вона розраховувала на вибори в березні 2011 року, які пройшли б на тлі підвищення комунальних тарифів й інших непопулярних заходів уряду, що било б по рейтингу ПР і збільшувало б популярність опозиції. Можливо, Тимошенко припускала, що після жорсткої реакції Заходу на кримінальне переслідування лідерів опозиції частина депутатського "болота" злякається і не підтримає зміни до Конституції. Але, очевидно, ці припущення не виправдалися.
Проте не все так однозначно - врешті-решт все залежить від того, відчує населення позитивні результати реформ чи ні. Крім того, ситуація в країні може змінитися будь-якої хвилини на випадок початку масових акцій протесту.
"Зайвий рік - це шанс для Тимошенко, - вважає політолог Михайло Погребінський. - Вона, як і раніше, номер один в опозиції. І у неї з'являється час зміцнити свої позиції. Але для цього їй треба змінити тактику поведінки, стримати свою націоналістичну риторику, щоб не конкурувати тільки з Тягнибоком.
Після того як 30 вересня 2010 року КС ухвалив рішення повернути Україні Конституцію 1996 року, ніхто особливо не сумнівався, що народні депутати проти і не пискнуть. Деякі пищали, але в цілому парламент на весь свій інституційний зріст ліг під "регіоналів" і не шарпнувся, аналізує ситуацію, що склалася, Леонід Швець в колонці для "Газеты по-киевски" "Рада дуже Рада".
А що ж зайчикам? Внесенням відповідних змін до Конституції 1996 року, вони собі забезпечили депутатський статус ще на півтора року, неначе діяла Конституція 2004 року. Інакше вже в березні довелося б йти на вибори. А на вибори йти кому охота?
Навіть багатьом "бютівцям" не хочеться, хоча для них голосування за зміну термінів парламентських виборів було рівносильне заяві: "Ось вас посадять, Юліє Володимирівно, а ви не крадіть!" І Геннадій Москаль, "самооборонець", вірний, як здавалося, товариш Юрія Луценка, проголосував "за" - не вірить він у березневі вибори, які б могли дати Юрієві Віталійовичу таку потрібну зараз недоторканність.
Це тільки з боку здається, що відбувся дешевий обмін - принципи на час. Аж ніяк не дешевий. Бо додатковий час, проведений в Раді, - це додаткові гроші.
Депутати ще раз засвідчили, що Верховна Рада в країні є, а представницького органу - немає. Кого представляють ці люди, які складали коаліційну парламентську більшість? Тепер обранці представляють кого завгодно, але тільки не народ.
"КоммерсантЪ-Украина" в матеріалі Валерія Кучерука Верховна рада старатись зазначає, що деякі депутати остерігаються визнання прийнятих змін неконституційними.
Від порушення процедури зміни Основного закону застеріг колег депутат фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Подгорний: "Зміни в Конституцію України щодо дати проведення виборів були проголосовані з порушенням процедури, оскільки багато депутатів були відсутні в залі. Це буде основним аргументом тих депутатів, які звернуться до Конституційного суду".
Проте в Партії регіонів розглядів у КС не бояться. "Рішення про голосування депутатів ухвалюється на засіданні фракції, і, якщо народний депутат з ним не згоден, він приходить на пленарне засідання і забирає свою картку, - заявив журналістам глава фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. - Якщо депутат цього не робить, значить, він підтверджує, що згоден з рішенням, зробленим фракцією".
"Регіонал" Олександр Єфремов також не боїться можливості оскарження прийнятих змін у Конституційному суді через порушення конституційної процедури персонального голосування народних депутатів. "Не боюся, що результати голосування визнають недійсними. Тоді половину прийнятих парламентом законів повинні визнати такими", - зазначив він, пославшись на практику роботи Верховної Ради, коли за відсутності народних депутатів голосують їхні картки.
