Цими вихідними, а точніше у суботу 5 березня, в
районному будинку культури м. Надвірна, Івано-Франківської області,
пластуни місцевого осередку відзначали 20-річчя.
Надвірнянський
пластовий осередок був заснований в лютому - березні 1991 року на базі
Надвірнянського районного центру дитячої творчості. Першими виховниками
українських пластунів міста були п. Михайло Федоришин та Володимир
Федорак, які були присутні на цьому ювілеї. Почалось все з того, що у
вересні 1990 р. п. Федоришин на зустрічі з представниками РЦДТ (директор
центру - п. М.Котів) розповів про старі українські організації, зокрема
про «Пласт». Це була справді захоплююча розповідь, яка мала відповідний
вплив на слухачів. Незабаром цією темою зацікавився завідуючий
організував гурт «Соколи» (гуртковий Роман Гурмак). З 4 по 6 листопада
відбувся триденний табірний збір надвірнянських пластунів «Яремча-І».
Цей захід проводила вперше Надвірнянська станиця. В програмі табору -
заняття по краєзнавству, пластової теорії, табірництва, першої допомоги,
картографії, психології, теренознавства, фізичної культури,
сигналізації, польових знаках. З пластунами працювали інструктори та
виховники: Колосенко Олександр, Горбовий Василь, Зварчук Олесь, Колінко
Надія, Кузик Ярослав, Бай Ігор, Федорак Володимир.
Взимку 1993
року пластуни здійснили ряд добрих справ: організували і провели
Різдв'яний вертеп, відвідали дітей-сиріт Будинку дитини «Малятко», були у
дітей-інвалідів міста (відвідали близько 20 сімей). Заколядовані кошти у
сумі 12 тисяч крб. передали у фонд допомоги дітям-сиротам району. В цей
час відбулось об'єднання надвірнянських та фитьківських пластунів, які
побажали бути в одній станиці. В період з березня по травень 1993 року
зміцнився якісно наш осередок. Ті юнаки, що пройшли табори, допомагали
новакам.
Недарма співається в пластовому гімні - «Цвіт України і
краса». Чимало друзів своєю працею це довели. Серед переможців шкільних,
районних та обласних предметних олімпіад з історії, географії,
правознавства, хімії, фізики посадили 25 саджанців біля центру
творчості. Багато уваги в осередку приділяють духовному вихованню. Раз в
тиждень до пластунів приходить молодий катехит брат Іван, який
проводить заняття. Всі пластуни відвідують церкву.
Значну роль
для пластової молоді міста відіграв вишкільний високогірний мандрівний
юнацький табір «Горгани». Надвірнянські юнаки спільно з яремчанськими
друзями пройшли близько 150 км. Було підкорено вершини гір: Явірник
(1431 м), Синяк (1664 м), Малий Горган (1425 м), Довбушанка (1754 м),
Сивуля (1818 м), Поленскі (1693 м), Лопушна (1836 м), Ігровище (1804 м).
Табір тривав 14 днів - з 20 червня до 4 липня 1992 р.
Осінь 1992
року була особливо врожайною на події в пластовому житті. 4 жовтня
юнаки і дівчата приймали участь у святкуванні 50 - ої річниці УПА. Цього
святкового дня пластунам вручили український національний прапор. Цей
ритуал проводили герої визвольних змагань, що в 40-50- их роках
виборювали незалежність України. Серед них: голова ради старійшин міста
п. М.Федоришин, голова Братства УПА Надвірнянського р-ну п. Ю.Ерстенюк.
14 жовтня- в день Святої Покрови освячено пластовий прапор і засновано
Надвірнянську станицю. В другій половині жовтня новий впорядник
Колосенко Олександр, який перед тим у вересні 1992 р. пройшов вишкіл
виховників УПЮ у м. Яремча
краєзнавчим відділом цієї ж установи
В.Федорак. З 19 по 21 жовтня 1990 р. у м. Моршин Львівської області
відбувся Установчий З'їзд Української Скаутської Організації «Пласт», де
Надвірнянщину представляли М.Федоришин, Б.Вінтоняк, В.Федорак. З'їзд
був надзвичайно важливим, адже на ньому було сформовано програму
конкретних дій по відродженню та розвитку пластової ідеї на Україні.
Учасники з'їзду ознайомились зі Статутом організації, змогли придбати
необхідну літературу по роботі з молоддю (підручні книжечки, співаники,
правильники). Власне з того часу почався перший етап розвитку, хоча і
солідної за віком організації. Почалось відродження і поширення
українського скаутського руху. Перший гурток надвірнянських пластунів -
«Скіфи» сформований у лютому 1991 р. П'ятьох учнів Надвірнянської СШ №3
очолював гуртковий провідник Віктор Андрейчук. На сходинах прихильники
вивчали історію України (від княжої доби до наших днів), пластову
теорію, грали різні ігри, співали козацьких та стрілецьких пісень. Юнаки
усвідомили основне гасло «Бог і Україна» і на практиці старались
виконувати Три Головні Обов'язки. Кількість зацікавлених цією великою
справою швидко зростала. Проте, в організації залишались тільки ті діти,
які щиро зацікавились пластовою ідеєю, прагнули більше дізнатись про
минуле свого краю, старались розвивати себе в інтелектуальному та
фізичному відношенні. Згодом було утворено гурт «Сови» (гуртковий Олесь
Бойчук)- у другій половині березня 1991 року. В тому, що «Пласт» -
маленька модель держави, хлопці переконались, коли вибирали до
керівництва своїх діловодів: гурткового, заступника, скарбника, писаря,
господаря.
Першим великим іспитом для надвірнянських пластунів
став літній виховний гірський вишкільний юнацький табір «Сокіл» (с.
Гриньків Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл.), що проходив з 14
по 31 липня 1991 р. На цьому таборовому зборі були присутні 8 пластунів з
Надвірної. Учасники табору мали можливість пройти вишкіл по
універсальній скаутській системі. Адже в програмі було чимало цікавого:
1/ історія української церкви 7/ рятівництво
2/ минулі часи Галичини 8/ читання знаків і слідів
3/ історія «Пласту» 9/ піонірка
4/ табірництво 10/ спортові змаги
5/ перша допомога 11/ пластові ігри
6/ мандрівництво 12/ спів
Найкраще
на таборі зарекомендували себе Віктор Андрейчук та Ігор Писклинець, які
набрали найбільшу кількість точок серед надвірнянських учасників
табору. Восени 1991 року гуртки «Скіфи» та «Сови» взяли участь у зборі
фольклорних та етнографічних матеріалів, пов'язаних з Прикарпаттям.
Проводили мандрівки по культурно-історичних місцях Галичини: Львів,
Івано-Франківськ, Галич, Коломия, Яремча, Печеніжин. Зимово-весняний
період теж був насиченим для надвірнянського «Пласту». Разом з
гуртківцями центру дитячої творчості пластуни брали активну участь у
проведенні ряду масових заходів на рівні міста та району. Це -
фольклорне свято «Наші витоки», «Свято Миколая», «Різдв'яний вертеп»,
«Свято Матері», «Весняні гаївки». У квітні 1992 р. провели імпрезу
присвячену 80-ти річчю «Пласту», на якій виступаючі пластуни докладно
розповіли запрошеній молоді міста про історію та традиції організації.
Через деякий час зорганізовано дівочий гурт «Едельвейс», який об'єднував
п'ятьох старшокласниць шкіл міста. Гуртковою обрали Мар'яну Дубіщак -
завжди активну у всіх справах. Хлопці і дівчата разом брали участь у
Варті біля Христового Гробу на Великдень. Це було продовженням старих
українських традицій. Спільно проведено ряд екологічних акцій:
прибирання території навколо пластової оселі, прочистка парку, трудовий
десант на території зеленого господарства місцевого лісництва. Своїми
силами юнаки та дівчата участь в таборі члени інших станиць -
Івано-Франківськ, Ямниця. Комендант табору - пл.сен. О.Скора.
Наприкінці року станичним обрано ст.пл. Я.Касєка. Віриться, що з новими силами станиця почне розвиватись швидше.
Підсумовуючи
відмітимо, що від 1991 року до сьогодні надвірнянські пластуни
здійснили чимало добрих справ: започаткували в місті "Книгу Пам'яті”,
організували серію акцій в підтримку дітей-сиріт та інвалідів. При
допомозі пластунів було створено "гуцульську світлицю” - маленький музей
місцевого краєзнавства та етнографії. Станиця активно займалась
популяризацією туризму і спорту на теренах Прикарпаття - проведено 19
пластових таборів і кілька десятків мандрівок по Західній Україні. Таким
чином, було оздоровлено близько тисячі учнів шкіл області, а також, їх
ровесників з Харківщини, Житомирщини, Запоріжжя. Надовго запам'ятаються
теренові ігри, сходження на Сивулю і нічні мандри "Дмитрика”, романтичні
роботи для тих, кому не спалось, таборовий барометр. "Опришківські
стежі” - другий високогірний табір на пластовій землі в урочищі Салатрук
(01-15.07.1995 р.). Провід табору: ст.пл. В.Федорак - комендант, ст.пл.
А.Рак - бунчужний, ст.пл.прих. Б.Кандиб - писар. Традиційно і
неповторно водночас проводились заняття по практичному пластуванню,
теренознавству, першій допомозі, куховаренню і слідженню. Великою
цінністю табору було перебування на ньому трьох неперевершених асів
медицини - В.Чуревича, А.Барана, А.Рака і 2 таборових "соловейків” -
Баяна Баяновича (Романа Садрука) і Богдана Катрича; інструкторів по
мандрівництву і табірництву - В2 (Василя Горбового) і друга Сметановича
(Ігора Гаврильчука); знаменитого "маестро” від оркестру баняків,
черпаків і великої кількості мисок - Тараса Дем'янчука (таборового
кухаря). В жовтні 1995 р. в с. Пасічна відбувся триденний виховний табір
"Стежками героїв” (комендант ст.пл. В.Федорак). Проведені мандрівки по
місцях боїв УСС - УПА показали учням Надвірної справжню місцеву історію з
її болем та героїзмом. Все юнацтво станиці об'єднано в двох куренях:
підготовчому імені Северина Наливайка та 34 -му імені Софії Галєчко.
