Україна і Європейський Союз домовилися про врегулювання конфлікту, що виник після схвалення поправок до закону про держзакупівлі, через які Брюссель призупинив надання Києву бюджетної підтримки. В Адміністрації президента (АП) вважають, що вже влітку Україна отримає 126 млн євро в рамках заморожених на сьогодні програм Євросоюзу. В АП пообіцяли, що суперечливий закон буде змінено. Очікується, що буде спрощено процедуру закупівель у природних монополій і створено механізм рамкових угод для регулярних закупівель товарів і послуг, пише "Комерсант-Україна".
Про ускладнення у відносинах України і ЄС стало відомо минулого тижня. Брюссель вирішив призупинити надання Києву бюджетної підтримки на фінансування програм у секторах енергетики, енергоефективності, транспорту та екології. Причиною конфлікту стало схвалення в січні змін до Закону "Про державні закупівлі", якими було запроваджено низку винятків з тендерних процедур, зокрема при закупівлі газу, електричної та теплової енергії, а також послуг з їх транспортування.
АП, Єврокомісії і Світовому банку (СБ) вдалося врегулювати цей конфлікт - Київ погодився внести в законодавство про держзакупівлі зміни, на яких наполягає Брюссель, при цьому поправки не обмежаться скасуванням доданих у січні норм. "Зараз ведуться активні робочі дискусії, узгоджується законодавство. За умови якнайшвидшого врегулювання ситуації ми можемо розраховувати на отримання траншів на загальну суму 126 млн євро влітку нинішнього року", - заявила перший заступник глави АП Ірина Акімова. Вона зазначила, що загальний обсяг програм, з фінансуванням яких виникли труднощі, перевищує 280 млн євро.
Новий законопроект, який зараз узгоджується представництвом Євросоюзу та Мінекономрозвитку, відновлює тендерні закупівлі енергетичних товарів і послуг з їх транспортування. Як компроміс ЄС і СБ згодні спростити процедуру проведення тендерів з цих позицій, а також з інших товарів та послуг природних монополій, зазначає Акімова.
Як очікується, спрощений порядок закупівель буде встановлено також для телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку, за винятком мобільного зв'язку та Інтернету; послуг міжнародних фінансових організацій, що надають кредити українським державним органам та підприємствам з часткою держвласності вище 50%.
Євросоюз і Світовий банк схвалили також запровадження кількох нових винятків із загальної тендерної процедури. Зокрема, держпідприємства і держструктури отримають можливість здійснювати дозакупівлі у того ж постачальника, що й раніше, керуючись мотивами уніфікації та стандартизації. Дозволено не оголошувати тендери при купівлі товарів на товарних біржах, а також при проведенні закупівель, необхідних для забезпечення процедури банкрутства.
У законопроекті також містяться норми, що посилюють тендерні процедури. Одним з ключових вимог Євросоюзу стала зміна положення "про термінову закупівлю". У чинному законі передбачено, що процедура закупівлі в одного учасника "як виняток" може застосовуватися "у разі виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах". У Єврокомісії вважають, що ця норма дозволяє підвести під спрощену процедуру практично будь-яке порушення. У результаті сторони узгодили формулювання, що припускає проведення тендеру з одним учасником у разі "виникнення особливих економічних або соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовником термінів процедури конкурсних торгів".
Ще одне важливе нововведення, яке має з'явитися в зміненому законі про держзакупівлі, - можливість здійснювати регулярні закупівлі товарів без оголошення тендеру для кожної нової партії придбаних товарів. Для цього в законі буде введено поняття рамкової угоди, що передбачає закупівлю одним або кількома замовниками товарів або послуг в одного або кількох постачальників без чіткої вказівки щодо обсягу здійснюваних закупівель.
"Цей механізм широко застосовується в Європі. Наприклад, кілька міністерств проводять тендер на постачання автомобілів, обирають найкращу пропозицію, а потім, в разі потреби, дозакуповують автомобілі у того ж постачальника на тих же умовах взагалі без тендеру", - розповів співрозмовник, який бере участь у переговорах з цього питання з боку ЄС. Передбачається, що в Україні рамкові угоди можна буде укладати на термін не більше 4 років.
