Днями село Угринів Тисменицького району урочисто, всією громадою відсвяткувало 570-річчя з часу першої письмової згадки про своє поселення — під 1440 роком про це село згадується в актах польського короля Владислава Ягайла. Серед учасників урочистостей в Угринові був і уродженець цього села, а нині доктор історичних наук, професор, ректор Українського університету міста Москви (УУМ) Віктор Ідзьо. 570-річчю Угринова він присвятив свою наукову працю «Село Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області в археологічній, історичній та мовознавчій традиції».
Вчена рада Національного науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України ще в 2008 році рекомендувала її до друку, а серед рецензентів цього дослідження зазначені такі відомі вчені, як В. Грабовецький, В. Качкан, П. Кононенко, В. Мойсишин та ін. Для написання цієї майже 100-сторінкової роботи формату А4, багато ілюстрованої, яка невдовзі мала б вийти книжкою, В. Ідзьо використав праці стародавніх, давніх і сучасних істориків, археологів, краєзнавців та джерела в Російській державній бібліотеці (м. Москва).
Зупинившись на угорській версії походження села Угринова, автор у цьому дослідженні прийшов до висновку, що час виникнення та назву села Угринів слід пов’язати з 896 роком — часом постою угрів під Галичем, що засвідчено «Повістю минулих літ», Анонімом Угорським та археологічними знахідками угорського походження під Галичем і в Угринові. А стосовно датування першої згадки про село від 1440 року
В. Ідзьо переконливо довів на польських історичних документах, що це можна сміливо перенести бодай на кілька років раніше.
А зараз пропонуємо невеличкий фрагмент з об’ємної праці В. Ідзя про село Угринів, який, безперечно, зацікавить багатьох читачів, яким близька історія рідного краю.
Академік В. Грабовецький на основі досліджень археологів Б. Василенка, І. Кочкіна та О. Сaвки наголошував, що околиці Івано-Франківська, колишнього Стaніславова, зокрема приміські села Вовчинець, Підлужжя, Пасічна, Угринів, Угорники, Княгинин, заховують сліди матеріальної культури далеких праісторичних часів. Розвідувальні археологічні роботи вказують на існування тут первісних людей, починаючи з доби пізнього палеоліту (30—13 тисяч років тому), часів мезоліту (11—7 тисяч років до н. е.), ранньої бронзи (II-ге — початок і тисячоліття до н. е.), бронзової доби, яка характеризується комарівською культуроюѕ
Отож, продовжує далі розповідь В. Ідзьо, крем’яні знахідки, знаряддя праці епохи мезоліту (ХI—VII тис. до н. е.) свідчать про перебування на території Угринова первісної людини. Далі археологія фіксує тут знаряддя праці й старожитності, які датуються епохою раннього заліза I тис. до н. е. (Х—VIII ст. до н. е.), кераміку комарівської культури (XV—XVII ст. до н. е.), кераміку фракійського галльштатту, голеградську культуру (I тис. до н. е. Х—VIII ст. до н. е.), пам’ятки високотехнологічної черняхівської культури I—IV ст. н. е. та липицької культури I—III ст. н. е. Після того на території села Угринова настала велика епоха слов’ян-хорватів V—Х ст. Тут виявлено також рідкісні старожитності IХ ст., часів угорського переселення, та багаточисельні з Х—ХIV ст., епохи Галицької Русі. Знайдені в Угринові численні археологічні пам’ятки I—ХIV ст. н. е. дають право наголошувати, що в цей час на території села активно функціонували вже одноетнічні, змінюючи одна одну в поступальному розвитку, культури: черняхівська (бастарнська) II—IV ст. н. е., яка переросла в слов’янську (хорватську) V—IХ ст. та ранньоукраїнську епоху Галицької Русі IХ—XIV ст.
А мільйони років перед тим над Угриновом шуміло море. Археологічно-пошукова експедиція, якою в Угринові керував археолог, завідувач археологічного відділу УУМ В. Артюх, виявила 2007 року в потоці села Угринова, за 100 метрів від старої церкви, закам’янілі рештки морських тварин, а це дає підстави вважати, що в дуже давню епоху на території Угринова було море, в якому буяло різноманітне морське життя.
Якщо говорити про угорську версію походження Угринова, то перша найдавніша версія — це легенда, яка побутувала в селі, про те, що його назва Угринів пов’язується з уграми – мадярамиѕ Iнформація, яку подав Анонім Угорський про перебування угрів у Галичі під час переселення в Паннонію та їх розквартирування під Галичем у 896 році, дає підстави вважати, що початок історії Угринова під Галичем слід виводити з IХ століття.
На стародавнє походження Угринова вказує не лише його назва, а й ті обставини, що перша письмова згадка під 1440 роком (опублікована П. Домбровським польською мовою у праці «Поділ Руського і Белзського воєводства у XV ст.», у розділі «Адміністративний», Львів, 1939) наголошує, що в XV ст. Угринів (Гугринів) був уже відомим і великим селом, з широко розвинутою господарською та ремісничою інфраструктурою. У 1440 році Угринів належав королівським орендарям Петрові Одровонжу та Миколі де Лубіна.
Однак перша згадка може бути і раніше від 1440 року, хоча б 1438-го. І це підтвержується королівським привілеєм, який королівський канцлер видав того року тому ж Петрові Одровонжу на право орендування земель, щоправда, там не вказується конкретно село Угринів. Цей документ опубліковано в третьому томі збірника документів «Kodex dyplomatyczny Malopolski», у якому в документі LXXV йдеться про надання привілею П. Одровонжу на маєтностіѕ
Подальші вивчення у краківських та варшавських архівах власностей польських королів від часів їх утвердження в Галичині у 1370—1380 роках, до епохи короля Владислава Ягайла, могли б уточнити реєстр сіл, у т. ч. Угринова, які в кінці XIV — в першій чверті XV ст. були захоплені Польщею й перебували у власності польських королів.
Однак щодо походження топоніма Угринів є й інша версія. Чи не найбільше зацікавлення викликають ррунтовні філологічні дослідження львівського санскритолога В. Кобилюха. Зазвичай «інородні» назви поселень, у тому числі Угринова, зазначає цей дослідник, в українському етномасиві виникали не випадково, а незримо несуть у собі певний філологічний та історичний зміст. Добре відомо, що назва Угринів надзвичайно поширена серед прикарпатських і українських поселень взагалі. Щонайменше ще три села Івано-Франківської області мають таке ж найменування. Зокрема, існує Угринів (Старий і Середній) у Калуському районі. Окрім того, легко відшукати назву села Угринів у інших областях України: у Львівській (Сокальський р-н), Тернопільській (Бережанський р-н), Чернівецькій (Заставненський р-н) областях та інших. Ще декілька поселень мають назву, що збігається зі словом «Угринів» за спільнокореневою основою або змістовим навантаженням.
Однак попри те таку мовну спорідненість назви згаданих поселень, каже В. Кобилюх, не обов’язково свідчать про однакове їх походження. Цікаву мовознавчу версію походження села Угринів він виклав у своїй статті «Праісторія топоніму Угринів», в якій проаналізував цей топонім через призму санскриту (літературна давньоіндійська мова). Назва «угри», що первісно означала «страх, страшний, жахливий», ономізувалася із назвою «Гори Угорські» (за літописцем Нестором), тобто українською мовою розуміється як жителі гір. Лише санскрит дає правильне розуміння походження цього слова: ugrata означає: 1. насилля; 2. суворість; ugra — prabhava (bah.) — 1. той, що володіє величезною могутністю; 2. державний керівник, діяч. Назва села Угринів, Угринь походить від ugra+ina, разом ugraina — (угрина). Після спрощення протягом тисячоліть вийшло Угрин, Угринів, що означає «сонце величі» (Божої). Угринів – у санскриті ugra + ina + jiv — (jivati) — жити, бути живим. Разом: ugrainjiv — Угринів = «той, що живе під величчю сонця», тобто «хто живе під сонячним теплом і світлом». До речі, і в сербо-хорватській мові «ugrijati» означає «зогріти, нагріти».
Хоч багатьом вченим здається, що топонім Угринів походить від назви угри — угорці, оскільки він реально пов’язується з уграми-переселенцями, слід наголосити, стверджує В. Кобилюх, що такі топоніми за своєю побудовою значно давніші, ніж угорські назви «угри», «угринів» на нашій території.
