Медовий Спас у Коломиї цього річ був дощовий, але це не зашкодило проведенню фестивалю меду і не зіпсувало гарного настрою його гостям та учасникам.
«Медовий Спас - 2012» відбувся втретє і вперше він проходив в статусі відкритого обласного фестивалю. Зініційований директором Музею історії міста Коломия Михайлом Арсаком у 2010 році фестиваль меду зміцнів, розширилася географія його учасників та збільшилася площа його проведення. Якщо перше і друге свято проходило біля музею, то третє вирішили провести з розмахом – у парку імені Кирила Трильовського. Там і місця усім виробникам меду мало вистачити і концертну програму планували протягом цілого дня на сцені літнього кінотеатру, і людям було б комфортно прогулюватись та відпочивати. Сталось не так як гадалось, погода внесла свої корективи, але попри все свято вдалось на славу!
Фестивалів меду є багато, розповідають гості свята, але одиниці можна порівняти з «Медовим Спасом» у Коломиї, адже тут не лише фестивалять, а й обмінюються досвідом бджолярі з усієї України та напрацьовують спільну стратегію дій щодо подальшого розвитку бджільництва на теренах нашої держави.
До слова Львівські бджолярі привезли до Коломиї різноманітне обладнання. Володимир Горішник голова спілки пасічників Львівщини, говорить що не лише від держави залежить розвиток бджільництва. «Нині зростає кількість пасічників лише за рахунок дрібних виробників, що не вирішує проблему забезпеченості медом українців на 100%. Разом з тим у нас існує проблема культури споживання меду. Згідно статистичних даних Україна пасе задніх за показником споживання меду на душу населення. Тут без відповідної державної програми не обійтися. Необхідно налагодити партнерські відносини між бджолярами та державою, тоді і є реальний шанс розвитку цієї галузі сільського господарства», – переконаний В. Горішник.
Також пан Володимир наголосив, що пасічництво справа не з легких і рік на рік не приходиться. Цьогоріч на Львівщині меду зібрали приблизно на 30% менше як минуло річ. Чимало меду відправляється на експорт, але за кордоном український мед ще не є розкрученим брендом і елітні сорти не цінуються, переважно експортують соняшниковий мед, якого в Україні надлишок.
У церквах Коломиї освятили перший забір меду, а вже після церкви мешканці та гості міста мали змогу відвідати виставку-ярмарок меду та бджоло продуктів, яких до Коломиї привезли чимало. Щоб не розгубитися в розмаїтті медів, треба слухати свій організм, переконують досвідчені бджолярі. Лише сама людина під час дегустації меду може обрати для себе найкращий продукт, тут кращий порадник – рецепторна здатність організму. Сподобався смак, не маєте ніяких сумнівних відчуттів – значить мед вам підходить!
Також чимало учасників фестивалю привезли до Коломиї медовий квас. У всіх він різний, але однаково корисний. «Не даремно наші прадіди завжди мали влітку у сіні бутлю медового квасу. Він добре втамовує спрагу, додає сил і корисний для імунної системи. Зробити квас вдома не складно. Мед розвести з водою до приємного смаку, додати шматок підсмаженого ржаного хліба, дріжджів у пропорції 2 грами на 10 літрів води, а хто хоче можна ще й родзинок покласти. Через добу можна вживати, а зберігається такий напій приблизно тиждень», – сам п’є і всім радить Констянтин Лецин з Богородчанського району.
Саме з медовим квасом та медівниками зустрічали гостей при вході митці з села Мишин, Коломийського району. В фойє Народного дому цілий день працювала виставка-продаж продуктів бджільництва, а троїсті музики додавали колориту та задавали веселий тон відвідувачам фестивалю. Найвідважніші навіть танцювали.
Продукції бджільництва було вдосталь переважно різні меди, прополіс, свічки, але траплялися і доволі оригінальні товари. Наприклад воскові шматки, які рекомендували покупцям використовувати в косметиці. Якщо розтопити шматочок воску і додати до тої маси оливкової олії, то цією сумішю корисно мастити шкіру обличчя і шиї. А Тлумацькі бджолярі привезли до Коломиї мило з меду. «Виготовляти мило дуже дрібна і кропітка робота. Процес виготовлення мила це секрет. Син поки що виготовляє мило з меду, а нещодавно винайшов спосіб виготовляти мило з меду і молока. Така косметика робить шкіру гладенькою та здоровою», – розповів Василь Маруняк.
Переважна більшість пасічників намагаються продавати продукцію в Україні, а от гості з Хмельницька, більшу частину меду продають до Білорусі. Лише 10% від загально річного збувають в рідному Хмельницьку. Саме тут отримують найкращий гречаний мед, але, як наголосили гості, великою проблемою якості продукції стає використання на полях хімії. Тенденція до збільшення використання хімічних засобів на полях задля збереження урожаю сильно шкодить бджільництву і мед, який цінується за кордоном, через свої лікувальні цінності може втратити свою цінність.
Найпростіший рецепт з використанням меду для профілактики захворювань та зміцнення імунітету – це щодня зранку пити склянку води в якій розчинити ложку меду. Можна зробити декілька ковточків, а протягом дня допити воду. Але обов’язково необхідно дати настоятись воді з медом, буквально через дві години мед структурує воду, що доведено науковцями, а вживати таку воду дуже корисно для організму.
Протягом цілого фестивального дня в народному домі функціонувало містечко майстрів декоративно-вжиткового мистецтва та тривала мистецько-духовна програма за участю колективів з України та Івано-Франківської області. Свято поблагословили Владика Коломийсько-Чернівецької єпархії Кир Микола Сімкайло та єпископ Коломийський і Косівський УПЦ КП Іоан Бойчук. Вони освятили мед, а владика Микола Сімкайло закликав присутніх брати приклад з бджоли, адже вона така маленька істота, а показує усім як треба захищати свій вулик від загроз і подає приклад як в єдності і згуртованості можна творити добрі діла.
Під час концертної програми на сцені народного дому виступали кращі колективи Івано-Франківщини, а також гості з різних куточків України. Гурти з Волинської області ,Рівненської, Луганської, Чернівецької, Львівської говорять що таких масових фестивалів меду ще не бачили, гості з задоволенням куштували місцеві наїдки та вивчали традиції прикарпатського краю.
У музеї історії міста Коломиї відбулася науково-практична конференція «Карпатська бджола і мед вчора, сьогодні і завтра», на якій обговорювали шляхи збереження карпатських бджіл. Не оминули і питання використання продуктів бджільництва у народній медицині, а також розвиток апітерапії в Івано-Франківській області та екологічне і органічне бджільництво в складовій Великого Карпатського Бренду.
Фестивальне дійство тривало до пізнього вечора, а вже через рік, збереться ще ширше представництво пасічників України, адже з кожним роком фестиваль «Медовий Спас» набирає популярності як серед пасічників так і в туристичних колах не лише України, а й світу.
