Свій ювілей Івано-Франківськ святкуватиме купою різних заходів. Напевно, для мешканців щось виглядатиме старим і надто звичним, а щось навпаки — новим та оригінальним. Утім, сподіваємося, що кожен знайде щось цікаве саме для себе. Отже, читайте, що нас очікує, та визначайтеся, куди йти, а що ігнорувати.
Як говорить начальник відділу сім’ї та гендерної політики міськвиконкому Ростислав Микитюк, заходи, пов’язані із відзначення 350-річчя міста, почнуться вже з кінця квітня. «Традиційно першим буде фестиваль екстремальних видів спорту «Х-Гуцулія», — каже Мититюк. — Він відбуватиметься протягом двох днів — 28 та 29 квітня — на Вовчинецьких горах і на майданчику біля міського озера. У Вовчинці роверисти змагатимуться у швидкісному спуску з гори, а на озері плануємо показові виступи скейтбордистів і велосипедистів, стрибки у воду тощо».
1 травня вулицями міста пройде пішо-, вело-, авто-, мото-, кінна проща. За словами Ростислава Микитюка, розпочнеться вона із Храму Зіслання Святого Духа (вул. Коновальця), а далі «поїде» по Січових Стрільців, Галицькій (попри катедру), Вічевому майдану, Незалежності, Тисменицькій — аж до заводу «Автоливмаш», до ікони «Ісус благословляє подорожніх»). Це буде театралізований парад — з музикою. Наприкінці прощі кожен охочий зможе освятити свій транспортний засіб.
Як розповідає заступник міського голови Михайло Верес, на 11 годину 4 травня заплановане відкриття реконструйованого бастіону Станиславівської фортеці. Міська влада має великі надії, що бастіон стане центром культурних подій, які відбуватимуться в обласному центрі. Одразу після відкриття там же розпочнеться фестиваль ковальського мистецтва «Свято ковалів 2012».
А на 14 годину того ж дня заплановане відкриття залу №2 у фізкультурно-оздоровчому комплексі на Симоненка, 2. «Зал буде дуже великий, — говорить Верес, — більший, ніж попередній корпус. Зараз там доробляють трибуни на 300 місць, завершується робота над підлогою, опаленням, освітленням».
Кульмінація
Більшість святкових заходів відбудеться 5 травня. День розпочнеться з покладання квітів (9:15) до пам’ятника Івану Франку та урочистої ходи (початок о 10:10) пл. Франка — вул. Незалежності — пл. Ринок. У ході планує взяти участь усе керівництво області та міста. Також очікується приїзд міністра культури. Крім представників влади, у ході мають взяти участь гості фестивалю «Родослав» — десь 800 осіб.
Рівно об 11 годині біля Ратуші відбудеться урочисте відкриття Дня міста. Тоді ж на балконі Ратуші мають з’явитися: мер, голови ОДА та облради, міністр культури та глави трьох українських церков — Блаженніший Святослав (УГКЦ), патріарх Філарет (УПЦ КП) і митрополит Мефодій (УАПЦ). Усі владики вже підтвердили приїзд — тож чекаємо.
Урочисте відкриття, разом із богослужінням і художньо-самодіяльними номерами, займе приблизно півтори години. Десь о 12:30 усі попрямують до пам’ятного знаку першій українській церкві — там відбудеться освячення знаку.
А вже о 13:00 у Пасажі Гартенбергів має бути офіційний прийом делегацій і запрошених гостей. Водночас відкриватимуть етнографічний фестиваль «Родослав» (на площі Ринок і Вічевому майдані) та фестиваль «Весільні візерунки» (на стометрівці поруч із «Деревом щастя»). Сюди запрошуються весільні пари, які одружуються 5 травня. На них чекатиме багато цікавого.
За словами Ростислава Микитюка, зараз організатори шукають нові родзинки до цього фесту. «Ми запрошуємо на фестиваль пари, які одружилися саме 7 травня — 25, 40 чи 50 років тому, — каже Микитюк. — Звісно, найбільше хотілося б знайти пару, яка святкувала би «золоте» весілля. Це цікаво ще й тому, що півстоліття тому місто перейменували у Івано-Франківськ. Таким парам ми готуємо сюрпризи, але було би краще, щоб вони завчасно до нас звернулися».
Крім цього, розповідає Микитюк, до «Весільних візерунків» цьогоріч долучиться автентична кухня з фестивалю «Медовий спас», яка представлятиме весільні рецепти з чотирьох регіонів Івано-Франківщини.
О 16 годині у парку ім. Шевченка (з боку вул. Чорновола, перед стадіоном «Рух») відбудеться відкриття алеї поріднених міст. «Дерева посадять представники міст-побратимів, — розповідає Михайло Верес. — Для цього ми дізналися, яке дерево є найпопулярнішим у кожному із цих міст, і заготували їх для делегацій. До речі, найпопулярнішим деревом в Івано-Франківську є липа».
О 17 годині в облмуздрамтеатрі почнеться святковий концерт і вручення премії Івана Франка. «Ми запрошували всіх відомих артистів, які народилися у Франківську, — продовжує Верес. — Але, на жаль, одні пробували назвати високі гонорари, інші просто казали, що не можуть. Ми нікого не вмовляли. Хто буде, той буде. Знаю, що вести концерт погодився Юрій Горбунов».
О 18 годині на площі Ринок відбудеться Міжнародний фестиваль мистецтв «Вогні Ратуші». Тут виступатимуть школярі — і наші, і польські. А о 19 годині в обласній філармонії розпочнеться вечір вокальної музики.
Приблизно о 19:30 на площі Франка почнеться концерт для молоді. Виступатиме «Перкалаба», очікується приїзд «ВВ» і скрипаля Василя Попадюка (планується, що вони заспівають разом). Крім цього, є ідея повернути на велику сцену Левка Боднара з його хітом «Хай жиє Станіслав». Ймовірно, що вони разом із Романом Калином зіграють станіславські хіти 1990-х.
А завершить цей день святковий феєрверк — приблизно о 23 годині.
Епілог
А на 6 травня у трьох церквах міста — Архикатедральному соборі Св. Воскресіння (майдан Шептицького, 22), Святопокровському кафедральному соборі (вул. Мельничука, 7) та Святотроїцькому кафедральному соборі (вул. Грюнвальдська) заплановані великі архієрейські Служби Божі.
О 13 год. розпочнеться фестиваль Христового міста «Вгору серця», в рамках якого запланований виступ Блаженнішого Святослава. Тут звучатиме молодіжна хорова музика. До речі, наразі йдуть перемовини з групою «Вій», які співають християнські пісні. Є ймовірність, що вони теж приїдуть на фестиваль.
Також цього дня мають бути змагання, концерти, відкриття та виставки. Загалом, виглядає так, що, навіть якби й поставив це за мету, відвідати абсолютно всі заходи все одно не вдасться. Бо їх дійсно буде багато. Тож краще вибирати, планувати і відвідувати. Бо наступний ювілей наше місто святкуватиме нескоро.
