Звіти міжнародних фінансових груп за 2009 рік показали, що стан українських банків — найгірший не лише серед європейських країн, але і серед майже всіх пострадянських держав. Опублікована фінзвітність з МСФЗ свідчить, що протягом минулого року якість активів українських банків погіршувалася найбільш стрімкими темпами і на початок 2010 року рівень проблемних кредитів опинився в рази вищим, ніж в інших країнах східноєвропейського регіону, пише "Дело".
Згідно зі звітами українських банків з іноземним капіталом, частка "проблемки" (Non performing loans - кредити з простроченням більше 90 днів) на початок 2010-го становила від 12 до 36%, що значно вище за офіційні дані НБУ (9,4%). Для порівняння - східноєвропейські "дочки" міжнародних фінгрупп показують NPL від 4 до 12%, в Росії рівень "проблемки" не перевищує 12%.
У опублікованому минулого тижня звіті Raiffeisen International Україна "почесно" займає перше місце зі рвінем проблемних кредитів (NPL) з показником 23,6%. Для порівняння, в Росії у Raiffeisen International "проблемка" становить лише 10,3%, а середній показник по групі в центрально-європейських країнах знаходиться на рівні 6,5%. Схожа ситуація з угорським OTP Bank, у його "дочки" в Україні NPL становить 22,3%, в Росії - 12,4 %, Угорщині - 7,9%.
Ще більше "порадував" якістю кредитного портфеля банк, що раніше належав Сергію Тігіпку (зараз - шведській групі Swedbank). У своєму річному звіті шведи вказали, що рівень проблемних кредитів в українській фінустанові сягає 53,4%. Втім, аналітики вважають, що порівнювати цифру, опубліковану Swedbank, з показниками інших міжнародних фінансових груп не зовсім коректно.
"Swedbank під проблемними кредитами розуміє impaired loans, куди, окрім "прострочення", включає ще і реструктуризовані кредити", - пояснює аналітик інвесткомпанії BG Capital Віталій Ваврищук. На його думку, об'єктивніший стан кредитного портфеля Swedbank відображає показник "кредити з простроченням 60 і більше днів". Питома вага таких кредитів в портфелі української "дочки" Swedbank також дуже велика - більше 38%. Для порівняння, в Росії у шведських банкірів лише 8,1% таких кредитів, в країнах Балтії - 10,9%.
Слід зазначити, що якість кредитних портфелів погіршилася переважно протягом 2009 року. Так, ще рік тому, згідно зі звітністю, у українського Swedbank було лише 5% "поганих" кредитів. Дуже досяг успіху в справі погіршення якості активів і "Ерсте Банк". Якщо на початку 2009 року у нього налічувалося проблемних кредитів всього на 12 млн євро (1,3% від всіх позик), то вже на початку цього року об'єм "проблемки" перевищив 112 млн євро (12%). У "Райффайзен Банку Аваль" обсяг проблемних кредитів зріс за рік більш ніж в 2,5 разу.
Вітчизняні фінансисти не роблять секрету з причин, які вивели українські банки в лідери з частки проблемних кредитів, і стверджують, що насамперед це відбулося через високу частку валютних кредитів і значного падіння курсу гривні. "Україна виявилася єдиною країною, в якій до 80% всіх кредитів було видано в доларах, і при цьому відбулася 60%-а девальвація національної валюти", - говорить керівник аналітичного відділу "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб.
Експерт наводить приклад таких країн, як Польща, Румунія і Угорщина, де валютне кредитування також було поширене, але через те що знецінення національних валют було незначним (у Угорщині і зовсім не було), то і банківська система від цього не постраждала.
Другою по значущості причиною аналітики називають серйозний економічний спад - падіння ВВП в 2009 році становило 15%. "Безумовно, економічна криза негативно вплинула на стан активів: доходи дуже великої частини позичальників скоротилися, багато хто втратив роботу, в результаті частина з них перестала обслуговувати кредити", - зазначає аналітик інвесткомпанії Phoenix Capital Дмитро Бородай.
Окрім макроекономічних чинників, є ще ряд суто специфічних причин, через які якість банківських активів залишає бажати кращого. До кризи основним завданням більшості власників українських банків був продаж фінустанови іноземному інвесторові. Тільки за 2007-2008 роки було продано близько 10 банків, що входять в 50 найбільших українських фінустанов. "Вартість банків формувалася виходячи з розміру активів і філіальної мережі, тому в передпродажні роки кредитний портфель банків ріс на 100% і більше на рік і, звичайно, дуже часто позики видавалися без адекватної оцінки ризику", - пояснює Бородай. А зараз західні акціонери пожинають плоди української кредитної політики.
Самі банкіри нарікають ще і на українське законодавство. "Частина кредиторів не платить не тому, що не може, а тому, що не хоче, - законодавство надає позичальникові багато лазівок, щоб не виплачувати кредит", - говорить Сологуб.
Близько 50% всіх кредитів виданих українськими банками рейтінгуємих Fitch є проблемними або реструктурованими. Проблемні кредити протягом другої половини 2009 року зросли з 11% до 15% За цей же час реструктуризовані/пролонговані кредити збільшилися до 35% з 23%.
Як повідомлялося, зростання кількості проблемних кредитів і сплата відсотків за депозитами призвели до збитків банків за два місяці в 1,4 млрд грн. Банкіри кажуть, що основна проблема зниження їхніх доходів - отримання боржниками рішень судів, що дозволяють їм не платити за кредитами. Через це банки будуть збитковими щонайменше до кінця року, а вийти на прибуток їм допоможе лише збільшення кредитних портфелів.
