Саме 26 квітня 1986 року о 01:23 за київським часом на четвертому реакторі ЧАЕС під час його планового вимкнення виникла неконтрольована ситуація, внаслідок якої сталися два вибухи. Їх потужність була настільки великою, що було зруйновано сталеву і свинцеву обшивки реактора, а в повітря піднялося понад 60 тонн радіоактивних матеріалів. Сумарна радіація викинутих у повітря ізотопів склала 50 мільйонів кюрі, що у 30-40 разів більше, ніж при вибуху ядерної бомби в Херосимі у 1945 році.
Наступного дня, коли у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. За офіційними даними, від вибухів і при гасінні пожежі, що тривала близько десяти днів, загинула 31 людина і понад 200 було госпіталізовано (за неофіційними, в Україні внаслідок аварії померло майже 15 тисяч людей). Лише через три тижні за допомогою кількох тисяч тонн піску, бору, свинцю, глини і людських надзусиль вдалося ізолювати реактор, який продовжував випромінювати радіацію.
З території навколо станції було терміново переселено людей, аби врятувати їхнє життя. В радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано понад 100 тисяч людей. Утворилась так звана "зона відчуження", куди прибували фахівці, які направлялися для проведення робіт на аварійному блоці і довкола нього, а також військові частини. Люди працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набирав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші. Близько 240 тисяч осіб брали участь у гасінні пожеж і розчищенні та отримали високі дози радіації.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним саркофагом. Його будували тисячі добровольців і мобілізованих солдатів, яких пізніше стали називати "ліквідаторами". Загальна їх кількість за всі роки становить майже 600 тисяч осіб.
Зрештою Чорнобильську АЕС було знову введено в експлуатацію. Однак великі пожежі й аварії у 1991 та у 1996 призвели до зупинення спочатку другого, потім і першого реактора. А 15 грудня 2000 року було зупинено останній, третій реактор, і діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії закінчилася.
Справжня інформація про масштаби катастрофи в СРСР приховувалася від громадян. І в найбільш постраждалих областях Радянського Союзу, які тепер належать Україні, Білорусі та Росії, в перші дні після аварії не здійснювалося жодних заходів із захисту населення від радіації. Тоді ж радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8,5 млн людей, що перевищує чисельність населення Австрії. Було забруднено 155 тис. кв. км території, що становить майже половину загальної площі Італії.
Сільгоспугіддя площею майже 52 тис. кв. км, більш ніж територія Данії, були забруднені цезієм-137 і стронцієм-90. Майже 400 тис. громадян було переселено, проте мільйони, як і раніше, живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює ряд небезпечних наслідків.
$IMAGE3- left$
Саме тому наша країна, і зокрема м. Івано-Франківськ вшановує пам'ять людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
В Івано-Франківську о 12 годині відбудеться панахида за жертвами Чорнобильської катастрофи. Відбудеться ціла низка тематичних заходів, зокрема: у Центральному народному домі Івано-Франківська тематичний вечір присвячений 27-й річниці Чорнобильської трагедії «Чорнобиль не має минулого часу», реквієм «Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль…» з нагоди відзначення Дня Чорнобильської трагедії — у ЗОШ с. Хриплин, екологічна година «Чорнобиль і його наслідки» у Народному домі с. Микитинці.
