Сліпий письменник Максим Самойлов, якого нерідко можна побачити у центрі міста поблизу головпоштамту, презентував свою дебютну книжку. Презентація відбулася у книгарні «Є». Максим Самойлов, 34 роки, сліпий від народження. Чоловік живе у Тлумачі Івано-Франківської області. Із 12 років почав писати пісні, згодом — романи. Мріє стати естрадним співаком і зіграти в кіно. Його перша збірка оповідань «Божа воля» розповідає про кохання, різноманітні людські взаємини, скупість, природу, а ще — про хвостатих та вухатих пухнастиків.
Максим Самойлов у передмові звертається: «Дорогий читачу! Маю честь запросити тебе на презентацію своєї збірки. В ній часточка моєї душі. Мої твори для тебе, щоб, коли тобі сумно, ти посміхнувся. Якщо в тебе все є, подумай, чи мають необхідне хоча б твої близькі».
Довідка
Самойлов винаймає двокімнатну хатину з літньою кухнею та коморою. Мешкає в ній 7 років зі своєю дівчиною Оленою Кучерук, 31 рік. Батьки трирічною взяли її на виховання з Рівненського сиротинця. Господарі живуть у сусідньому селі, грошей із молодих не беруть.
Максим із літньої кухні веде до кімнати, яку називає студією. За ним біжать троє котів.
— У нас п’ятеро котів і собака. Нам підкидають тварин, бо знають, що ми їх не скривдимо, — говорить чоловік і вмощується біля стола із синтезатором «ямаха».
— Я народився в Росії, моя мама Тамара звідти родом, — розповідає. — Батько познайомився з нею, коли служив там у армії. Вона померла, коли мені було півтора року. Батько взяв другу жінку. Мачуха не любила мене, часто швиряла з кутка в куток, бо я крутився в неї під ногами. Батько потім лупцював її, але то не помагало. Коли мені було 20 років, вони розлучилися.
У Максима є двоє братів. Старший на 4 роки Станіслав живе в Тлумачі, має бізнес — виробляє морозиво та охолоджені рибопродукти. Рідний по батькові Ігор 2006-го одружився. Батько живе окремо — з третьою дружиною. До сина навідується рідко. Але купив йому колишню насіннєву крамницю, яку Максим цього літа планує переобладнати під житло.
— До нас із Оленою ніхто не показується. Як Станіслав був трохи бідніший, ще давав гроші. А тепер, як іду по вулиці, а він їде машиною, навіть не зупиняється, — скаржиться Самойлов.
У кутку під лавкою стоїть консервація — слоїки з вишневим варенням, помідори, огірки, кабачки. На лавці невеликий телевізор «панасонік».
— Сам його купив два роки тому, — каже господар. — Підключаю до караоке і співаю.
2004-го Максим поїхав до Києва, на вуличний конкурс співаків «Караоке на майдані». Каже, виконав пісню «Идет солдат по городу» й переміг у змаганні. За це отримав приз — систему «караоке».
— Тоді ще не було програми «Шанс», — пояснює він. — Через рік, коли ця передача з’явилася, спробував туди потрапити. Але ведучий Ігор Кондратюк сказав, що я — стара історія. У Франківську на «караоке» охоронці мене навіть до сцени не підпустили. Сказали: «Вали звідси, співай удома».
Максим дізнався номер телефону студії «З ранку до ночі» в Києві. Домовився про зустріч, приїхав.
— Звукорежисер Володимир Бебешко послухав мою пісню «Чому?». Сказав: «Є голос, але хто буде з тобою бавитися, за руку водити?». А співак Кузьма додав: «Світ шоу-бізнесу, Максиме, жорстокий».
Самойлов підходить до вікна, витирає очі рукавом. Говорить, що пише автобіографічні романи. Мріє створити фільм за власним рукописом «Витівки долі». У ньому хоче зіграти самого себе.
Сліпий музикант щодня маршруткою приїжджає з Тлумача до Івано-Франківська. Співає під головпоштою, люди кидають йому гроші.
— Якось підійшов чоловік. Каже: «Слухай, хлопче. Ми з кумом хочемо купити тобі «ямаху», але в межах двох тисяч гривень. Дай свій телефон, ми тобі передзвонимо». Думав, вони випили та жартують, — каже Максим. — На другий день привезли синтезатор під саму хату. Назвалися Іваном і кумом Колею.
1976, 25 березня — Максим Самойлов народився в с. Красилиха Нижньо-Новгородської обл. Росії
1977 — померла мати Тамара
1978 — повернувся з братом і батьком до України, в Тлумач на Прикарпатті; батько родом із с. Гостів на Тлумаччині
1982 — пішов до першого класу львівської школи-інтернату N100
1999 — почав зустрічатися із інвалідом зору Оленою Кучерук
2001 — виступив на фестивалі «Шанс» у Миколаєві
2004 — переміг у «Караоке на майдані», записав диск «Чому?»
