Закон про мови у Верховній Раді найближчим часом не розглядатимуть. Про це повідомляє прес-служба "Центру досліджень визвольного руху", зазначаючи, що на акцію "Врятуй свою мову!" проти цього закону під Верховну Раду в понеділок прийшло близько 2,5 тисячі людей, зазначає " Українська правда".
Слід зазначити, що акцію було проведено виключно зусиллями громадських організацій без залучення будь-яких політичних сил. Підтримати маніфестантів вийшли представники творчої інтелігенції та відомі музиканти, серед яких варто відмітити українського літератора та дисидента Євгена Сверстюка, письменників братів Капранових, Фагота з ТНМК та Сашка Положинського, лідера гурту "Тартак".
Як розповіли газеті "Сегодня" у фракції Партії регіонів, імовірність голосування за закон про мови, що розширює функціонування російської мови, невелика. "У нас немає впевненості, що будуть 226 голосів", - сказав виданню "регіонал" Михайло Чечетов.
"Я впевнений, що ті, хто прийшов до нас із БЮТ і НУНС, проголосують за Податковий кодекс, але не впевнений, що вони віддадуть голоси за закон про мови. Є питання й по Литвину", - відзначив він.
За іншим даними, пише газета, у Партії регіонів побоюються, що закон про мови стане "червоною ганчіркою" для опозиції - і вона просто заблокує роботу Верховної Ради, не давши ухвалити взагалі жодного закону.
Чечетов зазначив, що список законів, які належить змінити, уже готовий: "Інвентаризація всього законодавчого поля вже проведена Мін'юстом". "Якісь закони будемо переробляти - приміром, про Кабмін і про регламент ВР, якісь приймати нові - на кшталт закону про президента", - сказав він.
"Втім, це не всі плани - адже життя йде своєю чергою, а тому першим номером у вівторок стоятиме Податковий кодекс; ми його ухвалимо в першому читанні, а повністю - наприкінці жовтня або початку листопада", - зазначив Чечетов.
Проект закону "Про мови в Україні" був зареєстрований 7 вересня народними депутатами Олександром Єфремовим (Партія регіонів), Петром Симоненко (КПУ) і Сергієм Гриневецьким (блок Литвина). За задумом розробників законопроект у разі його прийняття забезпечить імплементацію Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, ратифіковану Верховною Радою в 1999 році, і адаптує українське законодавство про мови до світових та європейських норм.
У разі прийняття законопроекту права носіїв регіональних мов будуть враховуватися майже у всіх сферах діяльності. Наприклад, основною мовою ділового спілкування визнається українська, проте в процесі складання документів може використовуватися і регіональна мова. Ст. 21 законопроекту гарантує громадянам України право отримання освіти українською та російською мовами, і на інших регіональних мовах в межах тих територій, де вони поширені.
Цікаво, що спочатку у Партії регіонів не було сумнівів у прийнятті даного законопроекту. "Я впевнений, що у Партії регіонів вистачить організаційних можливостей для того, щоб прийняти цей закон в самий найближчий час", - заявив народний депутат від Партії регіонів Юрій Болдирєв.
Тим часом, опозиція вже виступила проти прийняття даного законопроекту і починає кампанію проти ухвалення закону про мови, включаючи акції протесту біля стін Верховної Ради.
Слід сказати, що захист російської мови був одним із наріжних каменів передвиборчої програми Партії регіонів на всіх останніх виборах, але до імплементації російської мови як другої державної справа ніколи не доходила, що викликало чимало нарікань на адресу "регіоналів".
Більш того, багато державних діячів, зокрема екс-президент Леонід Кучма і чинний спікер Володимир Литвин вважають, що в Україні має бути одна державна мова - українська. На думку Кучми, для того, щоб інші мови в Україні були захищені, необхідно "чітко дотримуватися європейської хартії про мови, тоді буде все в порядку, а коли починає хтось когось тиснути і не давати комусь розвиватися, то звідси всі проблеми".
