"Нехай поважного віку президент піде гідно, думали люди. Але Мубарак
спустив з ланцюга своїх псів", - розповідають учасники демонстрацій в
Каїрі. Не треба думати, що Єгипет неминуче опиниться в руках
"Братів-мусульман", пишуть аналітики: перемога ХАМАСу на палестинських
виборах 2006 року показала, що антидемократичні партії просто не можна
допускати до виборів. Але демократія в Єгипті ще під питанням.
В ході вуличних боїв в столиці Єгипту загинули 13 людей, були поранені більше тисячі, повідомляє Berliner Zeitung. У середу на площу Тахрір в центрі Каїра прорвалися тисячі прихильників чинної влади, спровокувавши зіткнення.
"Виступ Мубарака на ТБ в ніч проти середи, - розповів виданню єгипетський журналіст Валід Ельшейх, - багатьох заспокоїв і налаштував більш миролюбно. Поважного віку президент, батько, захисник, думали люди. Він піде гідно - нехай досидить на своєму посту, залишилося 5 місяців. Проте він спустив з ланцюга своїх псів. Він показав усім, що насправді думає про народ. Раптом щось - і він може дати наказ стріляти по людях". На думку Ельшейха, подібний цинізм позбавляє Мубарака останньої легітимності.
За розповідями Ельшейха, армія в ході останніх зіткнень залишалася практично безсторонньою. "Військове керівництво пообіцяло не стріляти у свій народ. Воно не піде на це, бо армія все ще символізує владу Мубарака, головнокомандувача. І якщо він віддасть наказ відкрити вогонь, то його доля буде практично вирішена".
Солдати намагалися розбороняти протиборчі сторони, коли "стали наступати бандити з палицями і довгими ножами". Однак, каже єгиптянин, в якийсь момент вони втратили контроль - не допомагали навіть попереджувальні постріли в повітря. "І тут почався хаос, абсолютний хаос, - розповідає Ельшейх. - Але ми відстояли площу".
"Заворушення в Єгипті роблять небезпечною роботу з місця подій - побиття репортерів іноді справляють враження спланованих", - пише газета Süddeutsche Zeitung. Німецькі телеканали ARD і ZDF залишають свої каїрські студії з міркувань безпеки і тимчасово перебираються в готелі. Надалі ARD планує евакуацію своїх співробітників із зони ризику.
Головний редактор ZDF Петер Фрай стверджує, що напади на журналістів у Каїрі є "цілеспрямованими". Після того як репортер ZDF Дітмар Оссенберг під час прямого репортажу потрапив під лазерний приціл, в четвер його команда перебралася до посольства Німеччини.
"Їх називають baltajieh, вони - найманці близькосхідних режимів, - пише Гвідо Олімпіо в Corriere della Sera. - Це агенти поліції, партійні активісти, люди, які втратять все, якщо чергового тирана буде вигнано. Єгипетська поліція в перші дні повстання не стримала удару натовпу демонстрантів, але не варто забувати про те, що влади має в розпорядженні й інші сили. Мухабарат (військова розвідка) і спецслужби можуть розраховувати на тисячі інформаторів і "хуліганів", яких кидають проти опозиціонерів і преси".
"На думку опозиції, випади проти маніфестантів та іноземних журналістів координуються зверху. Омар Сулейман, нинішній віце-президент, а донедавна глава розвідки, - людина, яку сумління не дошкуляє, - стверджує журналіст. - Для його людей тортури - не виняток, а правило. Єгипетський режим копіює дії урядів, яким вдалося придушити народні протести: Китай, Іран, М'янма. Щоб задушити протести, необхідно позбутися незручних свідків, й іноземні журналісти стають першими мішенями. Ось чому такаї значної ваги набувають baltajieh".
Спогади про палестинські парламентські вибори 2006 року, на яких ХАМАС отримав несподівану перемогу, нависають тінню над демонстраціями в Єгипті, пише в аналітичній статті The Wall Street Journal. ХАМАС є відгалуженням єгипетських "Братів-мусульман", нагадує видання.
Основна помилка США в 2006 році полягала в тому, щоб "наполягатиме на виборах в ПА до проведення необхідної підготовчої роботи", зазначається в статті. І це дозволило озброєному ХАМАСу брати участь у політичному процесі. Тим часом "антидемократичні партії не можуть бути частиною демократичної системи - цей урок світ мав отримати ще у 1933 році", вважає видання.
Ті, хто вважає, що демократичний Єгипет неминуче опиниться в руках "Братів-мусульман", зазвичай посилаються на вибори 2006 року, але вони показали одне: ХАМАСу не можна було дозволяти брати участь. Якщо "Брати-мусульмани" хочуть брати участь у виборах, вони повинні пообіцяти грати за демократичними правилами, поважати релігійний і соціальний плюралізм та шанувати договірні зобов'язання Єгипту, надто перед Ізраїлем. А що можновладці здатні порушувати обіцянки, то Єгипту необхідна система перевірок та противаг, щоб встояти перед спробами наділити владою однієї людини, одним голосуванням, назавжди, мовиться в статті. "Єгипет може мати життєздатне демократичне майбутнє - за умови, що демократія існуватиме для демократів", - підсумовує видання.
"Єгипет на шляху до демократії? Гарантій немає" - так названо статтю Еріка Пеллетьє в La Presse. При погляді на події в Єгипті напрошується порівняння з подіями в Росії в 1915-1916 роках, коли країна спостерігала за розвалом держави, але була не в змозі бодай щось змінити, вважає автор.
"В обох випадках зароджувалася і зростала опозиція, що ставить за мету "позбутися" уряду та встановити парламентський режим. В обох випадках "революційний" рух охоплював народні маси, доведені до відчаю матеріальними труднощами. На початку XX століття революційний рух перекинувся в Німеччину, Угорщину, Францію і Італію, і, хоча врешті-решт "революція" там зазнала фіаско, виник новий порядок, заснований на демократії і повазі до людей. У той же час "історія вчить нас, що по всій Європі після часом нетривалих періодів парламентської демократії встановлювалися авторитарні або напівавторитарні режими".
Чи стане приклад єгипетської "революції" стимулом, який підштовхне арабський світ до того, щоб змінити свою долю і теж звернутися до демократії, чи, навпаки, змусить режими ще більше замкнутися? Арабський світ вступає у вирішальний період своєї історії, який змінить його долю. І демократія - не єдино можливий підсумок цієї історії, пише автор статті.
