Політична невизначеність стоїть на заваді реформам. Через президентські вибори в Україні та відсутність політичної консолідації реформи, яких вимагає МВФ, відкладені. До того ж українські лідери готові до співпраці з фондом лише на словах. Зрештою, проблеми в Європі має не тільки Україна – пише Нуріель Рубіні в американському журналі Forbes.
Чи зможуть повернути борги Ісландія, Латвія і Україна?
Через світову економічну кризу декілька європейських країн опинилися в серйозній економічній скруті і звернулися за екстреним фінансуванням до зовнішніх кредиторів, включаючи Європейський Союз і Міжнародний валютний фонд. Така багатостороння підтримка заспокоїла інвесторів і розвіяла побоювання про серйозні кризи платіжних балансів. Однак ці економіки подолали ще не всі труднощі. Політичні події в таких країнах, як Ісландія, Латвія, Румунія і Україна можуть зірвати кредитні програми МВФ, знову розпаливши побоювання щодо можливих криз.
Попри те, що Ісландія виконала формальні умови позики, виділення наступного траншу кредиту МВФ та пов‘язаних з ним позик від північних країн-сусідів знаходиться під загрозою – після вето президента Ісландії Олафура Грімссона на так званий законопроект про банк Icesave. Законопроект змінив би умови відшкодування 3,8 млрд. євро Великій Британії і Нідерландам в якості компенсації понад 300 000 вкладників, які втратили заощадження в Icesave, інтернет-дочці ісландського банку Landesbanki. Ісландський парламент ухвалив законопроект наприкінці грудня, однак президент 5 січня через жорсткий тиск з боку громадськості наклав на нього вето. Чверть виборців країни підписали петицію проти законопроекту. Негайним наслідком цього стало зниження суверенного рейтингу Ісландії агентством Fitch до спекулятивного рівня, а агентством Stanrdart&Poors – встановлення кредитного нагляду з негативним прогнозом.
Невідомо, як розвиватимуться події. Найімовірніший сценарій – референдум щодо умов законопроекту про Icesave до 6 березня, оскільки нова угода з урядами Великої Британії і Нідерландів виглядає малоймовірною. Зважаючи на останні опитування, ісландці, скоріше за все, відхилять угоду. Це призведе до подальшої затримки виділення коштів МВФ, що підірве довіру інвесторів і не дасть Центральному банку можливості і надалі послаблювати контроль за рухом капіталу.
В Латвії в грудні 2009 року суд найвищої інстанції постановив, що уряд порушив конституцію, коли скоротив пенсії в рамках заходів економії, які були умовою надання позики від МВФ і ЄС обсягом 10,5 млрд. дол. (з них 2,35 млрд. надав МВФ). Тепер урядові потрібно знайти кошти, щоб розрахуватися з пенсіонерами, що напередодні парламентських виборів в жовтні 2010 року може посилити розходження всередині правлячої коаліції і поставити під загрозу долю пакету порятунку, керованого МВФ. Уряд намагається знайти кошти зробити за допомогою скорочення бюджету – включаючи скорочення зарплат в державному секторі. На підході також інші скорочення видатків, і ймовірне підвищення податків. Однак для розколотого коаліційного уряду Латвії жодне з вищезазначених рішень не буде легким в політичному плані.
Схоже, виділення Румунії програми допомоги від ЄС і МВФ обсягом 26,4 млрд. дол. (з них 17 млрд. дол. надає МВФ), знову відновилося, після того як наприкінці 2009 року спалах політичної нестабільності поставив програму під загрозу. Однак рано ще сигналізувати відбій тривоги. Так, останні вибори минули, політичний шторм вщух і програма МВФ, схоже, відновилася. Але політичні ризики зберігаються. В парламенті більшість в уряду дуже незначна, а правлячу коаліцію сформувала різношерста група партій та позапартійних, а це означає, що її підтримка в парламенті вкрай нестабільна. Тому попри те, що рівень політичного хаосу в короткостроковій перспективі дещо послабився, навряд чи це триватиме довго. Виділення траншів повинно відбуватися кожні три місяці до 15 березня 2011 року, а новий спалах політичної нестабільності може призвести до відкладення чи навіть призупинення переказу коштів.
Україні МВФ дав зрозуміти, що співпраця відновиться, як тільки вляжеться політична напруга після президентських виборів, у яких 7 лютого відбудеться другий тур. Та навіть обрання нового президента не гарантує ясності щодо політики країни. Політичні лідери України на словах готові співпрацювати з МВФ, але жоден з них не демонстрував політичної волі дотримуватися вимог кредитора. Державний бюджет на 2010 рік, який, ймовірно, стане вирішальним фактором, буде схвалено після виборів. Очікується, що МВФ після виборів надішле в Україну місію для перевірки економічної програми і прийняття рішення щодо виділення траншу розміром 3,4 млрд. дол., який він заморозив в листопаді після того, як в Україні прийняли законопроект, що збільшував мінімальну зарплату і пенсії.
Другий тур виборів у лютому і претензії щодо фальсифікації виборів подовжать політичну невизначеність і завдадуть шкоди зусиллям із запровадження реформ, яких вимагає МВФ. Один із двох кандидатів, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко ще до виборів звинуватила свого головного суперника, проросійського лідера опозиції Віктора Януковича в тому, що той спланував масштабні махінації на виборах. Тому навряд чи вдасться легко досягти консенсусу щодо жорсткої консолідації бюджету. Окрім того, новий президент може розігнати парламент і призначити навесні дострокові вибори, що ще більше відтягне виділення траншу. У підсумку, 2010 рік може виявитися для України ще одним роком політичного неспокою і фінансової скрути.
Нуріель Рубіні – професор економіки у Школі бізнесу Стерна Нью-Йоркського університету і керівник Roubini Global Economics (RGE), автор щотижневої колонки у Forbes. В написанні даного матеріалу взяли участь також аналітики Мері Стоукс, Єлена Вукотіч, Мікко Форсс і Кавіта Черіан.
