1 лютого 2011 року в смт Рожнятові відбулось засідання тимчасової комісії районної ради, яка займається вивченням пропозиції ТОВ «Карпатнафтохім» щодо розробки Верхньострутинського родовища кам’яної солі. У засіданні взяли участь представники підприємства, районної влади, громади села, науковці. Після палких дискусій зійшлись на тому, що перш ніж говорити про видобуток солі, необхідно провести геологічне дослідження території. Зазначено, що потрібно йти на діалог із громадою села.
Історія конфлікту
Близько року триває бурхлива полеміка з громадою села Верхнього Струтина Рожнятівського району і потенційного інвестора ТОВ «Карпатнафтохім». Хіміки, розширюючи свої потужності, запланували розпочати виробництво каустичної соди та хлору способом мембранного електролізу. Сировиною для такого виробництва є кам’яна сіль. За 32 кілометри від розміщення установки мембранного електролізу розташоване Верхньострутинське родовище кам’яної солі. Отож «Карпатнафтохім» вирішив зайнятись розробкою цього родовища. Тим паче, що його розвідка вже проводилась ще у 70-80-х роках минулого століття. Але хіміки наштовхнулись на категоричний спротив сільської громади. Висновки декотрих науковців про екологічну загрозу для території від такої розробки, широка кампанія у ЗМі проти видобутку солі плюс ситуація, що склалась у Калуському районі, — все це сформувало негативну думку селян щодо можливої розробки родовища. Окрім того, тепер розробляти планують не зовсім ту територію, яку було розвідано ще за часів Радянського Союзу. Розібратись у ситуації, що склалась, на сесії районної ради вирішили доручити тимчасовій комісії у складі депутатів районної ради.
Де добуватимуть сіль?
ТОВ «Карпатнафтохім» необхідна площа до 35 гектарів землі. Для геофізичних та геологічних досліджень необхідно охопити територію близько 80 гектарів. Частину цієї території вже розвідали радянські науковці, на частині вже розвіданої тепер розташовані забудови селян. Як пояснюють хіміки, під оселями ніхто добувати сіль не планує, тому геологорозвідувальну територію посунули вглиб лісу, подалі від сільських забудов. Проектні межі не переступають меж населеного пункту. Таку інформацію повідомили на засіданні тимчасової комісії.
Наукові пояснення
Добувати сіль планують методом вилуговування. За словами науковців, спеціалістів у геологорозвідувальній галузі, які взяли участь у засіданні тимчасової комісії, цей метод є безпечнішим за шахтний та ідеально підходить для згаданої території, оскільки порода тут залягає вертикально.
Про ніякі завали і землетруси не може йти мова. «У Карпатах розташовано багато свердловин і за час їхньої експлуатації не сталось жодного землетрусу, котрий би щось зруйнував чи порушив», — каже доктор геолого-мінералогічних наук, професор Львівського інституту геології та геохімії горючих корисних копалин Орест Ступка. А те, що пишуть у газетах про загрози від видобутку солі у Верхньому Струтині, геолог-тектоніст назвав некваліфікованим і некоректним викладом геологічної ситуації: «Такими «страшилками» лякають людей, і тепер важко щось пояснити, коли громада вже накручена тим негативом. Треба реально дивитись на речі. Є геологічні дослідження, матеріали — це все проробляється вже десятки років. Не можна починати говорити, може чи не може бути землетрус».
Не бачить перешкод Орест Ступка і в тому, що поряд проводять видобуток нафти. «Сіль добувають на глибині 800 метрів, а нафту — з глибини 2 500 метрів. Ці два виробництва абсолютно не заважають одне одному», — пояснює науковець.
На засіданні тимчасової комісії її голова Володимир Пасічник зачитав також висновок фахівців відділення наук про землю Національної академії наук України, в якому йдеться, що розробка родовища можлива лише в разі його детального вивчення.
Член комісії інженер-нафтовик Володимир Семкович зокрема зазначив, що три невеликі пробні свердловини ніякої шкоди селу не завдадуть.
Зовсім інший спосіб
Декілька років тому в районі вже порушувалось питання розробки Верхньострутинського родовища кам’яної солі і тоді громада не мала нічого проти такої діяльності. Тепер думка людей протилежно змінилась. Основним мотивом стало екологічне лихо в Калуському районі. Чи варто боятись повторення калуського сценарію?
«іде підміна понять, — пояснює науковець Орест Ступка. — В Калуші, у Стебнику, був шахтний видобуток, проводились вибухи, залишились порожнини, які заповнила вода, почалось просідання карсту. Тут такого не буде, метод вилуговування полягає у бурінні свердловин, що є абсолютно безпечно. Карст просідати не буде».
Вивчати чи не вивчати — вирішить громада
Після тривалої дискусії тимчасова комісія прийняла рішення пропонувати громаді Верхнього Струтина надати дозвіл на геологічне вивчення території без прокладання солепроводу. Після чого продовжити обговорення питання, оскільки нині ніхто нічого конкретно сказати не може. До речі, дехто з присутніх переконаний, що після дослідження проблема відпаде сама собою, оскільки буде доведено недоцільність розробки родовища.
Інженер-нафтовик Володимир Семкович прокоментував рішення комісії: «На цей момент сольове родовище у Верхньому Струтині ніхто детально не вивчив щодо промислової розробки. Тому вести мову про навіть дослідно-промислову розробку не варто. Необхідно провести геологічне вивчення родовища стосовно його меж, глибини та якості залягання сольових пластів. Вміст солі повинен бути не менше 80-85% загального об’єму породи. Тоді розробка родовища буде можлива».
У будь-якому випадку ТОВ «Карпатнафтохім» погоджується провести геологічне дослідження і вже розпочати робити внески у соціально-економічний розвиток села, навіть до початку видобутку й отримання перших прибутків. Уже на 2011 рік передбачено 320 тисяч гривень на інвестиції в розвиток села. Також хіміки готові оплатити будь-яку експертизу, яку обере місцева громада.
Питання розробки Верхньострутинського соляного родовища — це лише питання часу. Рано чи пізно сіль тут таки добуватимуть, оскільки марнувати природні багатства держава не може. Необхідно знайти той компроміс із громадою села, коли всі будуть у виграші — і село, і район, і виробництво. Перший крок зроблено.
