Віце-прем'єр-міністр Володимир Семиноженко заявляє, що влада не перешкоджатиме спорудженню пам'ятника Йосипу Сталіну у Запоріжжі. Про це Семиноженко повідомив сьогодні в Кабінеті міністрів.
"Я вважаю, що в кожній області і громадській організації повинні все зробити, щоб не загострювати зіткнення різних думок. Це повинна бути громадська ініціатива, видавлювати через владу ми не будемо. Ми - за спокій, толерантність і щоб не було зіткнень, ми відповідаємо. Саме так держава і буде діяти", - сказав Семиноженко, передає УНІАН.
Також Семиноженко заявляє, що влада не заборонятиме проведення парадів ветеранів Української повстанської армії.
"Ми не будемо забороняти нічого. Більш того, ми будемо стежити, щоб не було загострень, і це вже завдання влади", - сказав Семиноженко.
Віце-прем'єр вважає, що відносини між "ветеранами Великої Вітчизняної війни" та ветеранами УПА повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, а не на протистоянні.
"Я думаю, що такі паради (ветеранів УПА – ред.) відбудуться у західних областях, я абсолютно переконаний. Більш того, я знаю (факти), що на Івано-Франківщині, Тернопільщині, коли разом ідуть воїни, і це спокійно все сприймається", - додав він.
"Я не бачу в цьому проблем, ми цими питаннями повинні, навпаки, започаткувати в Україні атмосферу толерантності, примирення, і не штучно це робити через владу – комусь заборонити, комусь ні, а щоб це проходило через українське суспільство. Через його точку зору і сприйняття", - наголосив Семиноженко.
Крім того, Семиноженко стверджує, що ніколи не говорив про закриття Інституту національної пам'яті. Про це він сказав, коментуючи своє доручення вивчити питання подальшого функціонування Інституту національної пам'яті на чолі з Ігорем Юхновським.
"Це яскравий приклад роботи опозиції. Покажіть мені, де я це сказав", - зазначив Семиноженко.
"У нас підхід науковий, системний, а не ідеологізований. Спочатку - інформація, аналіз, обговорення на рівні експертів, а потім ухвалення рішення з урахуванням громадської думки. І тільки так ми будемо діяти", - додав він.
Семиноженко пообіцяв у п'ятницю-суботу відвідати Інститут національної пам'яті і поспілкуватися з його працівниками.
"У мене вже була зустріч з людиною, яку я дуже поважаю, Ігорем Юхновським. Більше того, він запропонував дуже цікаві ідеї щодо проблем трактування нашої історії", - зазначив він.
Як відомо, у документах, підписаних Семиноженком, про закриття інституту прямим текстом не йшлося.
Водночас у них йдеться про реформування інституту, а в іншому листі керівник Держкомархіву Ольга Гінзбург висловлювала готовність взяти інститут на баланс комітету, включно з документацією, та стати розпорядником його коштів.
Як ми повідомляли, до 9 травня 2010 року Запорізький обком КПУ має намір встановити у Запоріжжі перший за часів незалежності України пам'ятник Сталіну.
Зазначимо, що Парламентська Асамблея Ради Європи своєю резолюцією "Про злочини комунізму та потребу їх засудження" №1481, прийнятою у 2006 році, Празька декларація "Про Європейську свідомість та комунізм" від 3 червня 2008 року, резолюція Європарламенту від 2 квітня 2009 року "Про європейську свідомість та тоталітаризм" висловили своє ставлення до комуністичних злочинів, комуністичної практики та ідеології, і, головне, прирівняли комунізм до нацизму.
А Парламентська асамблея ОБСЄ 01.07.2009 року виступила із резолюцією "Возз'єднання розділеної Європи", в якій не лише прирівняла сталінізм до нацизму, а й закликала до засудження цих двох тоталітарних режимів на міжнародному рівні.
ОБСЄ запропонувала встановити загальноєвропейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму і відзначати його 23 серпня, тобто в день підписання Московського пакту 1939 року, відомого як пакт Молотова-Ріббентропа, що розділив Європу і поклав початок Другій світовій війні.
13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними у геноциді в Україні в 1932-1933 роках.
Рішенням суду підтверджені висновки слідчих Служби безпеки України про організацію вчинення в 1932-1933 роках на території УСРР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму – генеральним секретарем Центрального комітету Всесоюзної комуністичної партії більшовиків ЦК ВКП(б) Йосипом Сталіним (Джугашвілі), членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів СРСР В’ячеславом Молотовим (Скрябіним), секретарями ЦК ВКП(б) Лазарем Кагановичем та Павлом Постишевим, членом ЦК ВКП(б), генеральним секретарем ЦК Комуністичної партії більшовиків України (КП(б)У) Станіславом Косіором, членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів УСРР Власом Чубарем та членом ЦК ВКП(б), другим секретарем ЦК КП(б)У Менделем Хатаєвичем - геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення.
