Народний депутат України від фракції Партії регіонів, голова ради правозахисного громадського руху "Російськомовна Україна" Вадим Колесніченко заявляє, що сьогодні технічно і практично неможливо надати статус державної російській мові в Україні. Про це він заявив на прес-конференції.
"На сьогодні надати російській мові статус державної технічно і практично неможливо", - сказав Колесніченко, повідомляє УНІАН.
За його словами, сьогодні в Україні "немає закону про референдум, а це питання має бути ініційовано тільки через всеукраїнський референдум".
При цьому він наголосив, що розділ Конституції, який визначає статус державної мови, "змінюється тільки на референдумі".
Водночас Колесніченко повідомив, що коаліція підготовувала проект закону, яким передбачене надання російській мові й іншим мовам статусу регіональних на конкретних територіях.
За його словами, "якщо носіями тієї чи іншої регіональної мови є більш як 10% населення областей, міст або районів, то ця мова має бути офіційно встановлена як регіональна". Він підкреслив, що на даний момент цей законопроект з технічних причин не може бути зареєстрований у Верховній Раді України. За його словами, на сьогодні в парламенті зареєстровано низку законопроектів, які стосуються питання про статус російської мови. І альтернативний законопроект мав бути зареєстрований впродовж 15 днів, але сьогодні цей термін упущений.
Колесніченко наголосив, що представники коаліції шукають виходу з ситуації, і не виключив, що найближчим часом парламент може внести зміни до закону про регламент ВР, якими буде врегульовано дане питання.
Також Колесніченко заявляє, що Рада Європи "вказала Україні на неналежний статус російської мови і необхідність його підвищення з урахуванням ролі в суспільстві".
За його словами, 8 липня 2010 року Комітет міністрів Ради Європи "схвалив першу періодичну Доповідь і Рекомендації з виконання Україною Європейської Хартії регіональних мов і мов меншин".
При цьому Колесніченко посилається на неофіційний переклад цієї доповіді. Він стверджує, що Комітет експертів Ради Європи визнав, що "російську мову вважають рідною мовою багато людей, що належать до національних меншин, і деякі етнічні українці".
"Тому вона перебуває не в такому ж становищі, як інші регіональні мови або мови меншин. Проте в законі про ратифікацію російська розглядається нарівні з іншими мовами меншин, що не відповідає філософії Хартії. Розглянувши нинішнє становище російської мови в Україні, Комітет експертів вважає, що законом про ратифікацію російська мова віднесена на невідповідний їй рівень" (п. 61)", - процитував доповідь народний депутат.
За його словами, у доповіді сказано, що "Комітет експертів не має права критикувати українське законодавство доти, доки мова одержує необхідний захист з боку влади. Проте, враховуючи кількість російськомовних в Україні, очевидно, що ця мова повинна займати особливе становище" (п.79): "Узяті Україною зобов'язання не відповідають реальному становищу мов, щодо яких могли б застосуватися серйозніші заходи захисту і розвитку" (п.155)".
Колесніченко, цитуючи доповідь, сказав: "Захист і сприяння державній мові в усіх сферах суспільного життя, не має проводитися на шкоду використанню регіональних мов або мов меншин у суспільному і приватному житті".
Він вважає, що Комітет експертів "повністю підтримав позицію "Російськомовної України" в частині щодо дискримінації російської і регіональних мов у сфері засобів масової інформації і кінематографії". Він процитував доповідь: "Останні правові напрацювання у сфері освіти, засобів масової інформації і кінематографії несприятливо діють на використання в практиці регіональних мов або мов меншин".
За його словами, "Комітет експертів закликає українські органи влади переглянути мовні квоти стосовно радіо- і телепрограмам, надто для регіональних каналів, щоб засвідчити, що програми регіональними мовами або мовами меншин не зазнають надмірних обмежень".
Колесніченко наголосив, що "найважливіший висновок Комітету щодо російської мови у сфері освіти полягає у тому, що "Комітет експертів вважає, що зобов'язання щодо освіти російською мовою, які взяла на себе українська влада, не узгоджується з існуючою пропозицією щодо російськомовної освіти в початковій школі".
Колесніченко повідомив, що Рада Європи винесла декілька обов'язкових для України рекомендацій. За його словами, зокрема, рекомендується розробити структуровану політику у сфері освіти для регіональних мов і мов меншин у тісній співпраці з представниками громадян, які говорять мовами меншин, а також забезпечити право громадянам, які говорять регіональними мовами або мовами меншин, на отримання освіти своєю рідною мовою, зберігши при цьому наявні досягнення і кращу практику в цій сфері. А також переглянути чинні норми використання мов меншин з метою забезпечити використання цих мов для доступу до вищої освіти".
Колесніченко робить висновки, що з доповіді випливає, що "держава Україна відповідно до Хартії повинна припинити дискримінацію регіональних мов і мов меншин під виглядом політики "українізації".
Голова правозахисної організації "Спільна мета" Руслан Бортник на прес-конференції сказав, що "Рада Європи знає про спроби спотворити значення і сенс Хартії про регіональні мови або мови меншин".
Він наголосив, що в доповіді сказано, що в Україні необхідне інформування про існування Хартії, а також налагодження співпраці між представниками різних меншин.
"Нам, як правозахисникам, дуже важливо, що Рада Європи ще раз звертає увагу уряду України на те, що такі тонкі питання, як предмет регулювання мови, як предмет культурного, етнічного розвитку країни, вони повинні розв'язуватися тільки в комунікації, співпраці між урядом, правозахисниками, організаціями, які представляють національні меншини", - наголосив Бортник.
Варто зазначити, що раніше Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Воллебек заявив, що він не може нічого сказати про порушення прав російськомовного населення в Україні.
"У мене нема ані підстав, ані повноважень робити такого штибу висновки", - констатував він.
Представник ОБСЄ також підкреслив важливість нормальної взаємодії державної мови і мов національних меншин.
"З одного боку, ми розуміємо, що кожна держава має повне право впроваджувати державну мову. Але є низка міжнародних документів, які свідчать про те, що мови нацменшостей можуть вільно використовуватися в різних сферах життя", - пояснив Воллебек.
У свою чергу Москва пояснює відсутність українських шкіл у Росії схожістю мов.
Так офіційний представник МЗС РФ Андрій Нестеренко відповів на запитання ЗМІ щодо гуманітарних прав українців, що проживають у Росії, повідомляє посольство РФ в Україні.
"Незважаючи на велику чисельність українців, що проживають на території РФ, запитів на відкриття повноформатних шкіл з боку батьків і громадських організацій у федеральні і регіональні органи управління освіти практично не надходить", - сказав дипломат.
"Це, мабуть, пояснюється спорідненістю східнослов'янських мов і культур, спільною історією (Київська Русь, Московська держава, Російська імперія, СРСР) і єдиною православною християнською вірою", - припустив він.
