Діти, народжені шляхом кесаревого розтину, уразливіші до астми, алергій та інфекцій, оскільки під час пологів вони не отримують від матері корисних бактерій. Такого висновку дійшли учені університету Нового Південного Вельсу в Австралії.
При вагінальних пологах дитині передаються всі необхідні захисні мікроорганізми. Потрапивши на шкіру новонародженого, бактерії заселяють кишечник і допомагають малюкові захиститися від мікробів та мати сильнішу імунну систему.
— Багато жінок хочуть народжувати шляхом кесаревого розтину, бо не знають всієї правди, — говорить Юлія Давидова, 40 років, завідувач акушерського відділення Інституту педіатрії, акушерства і гінекології. — Вони гадають, що операція — не боляче. Але це лише доки діє анестезія. Коли наркоз закінчується, біль може бути дуже сильним. Побутує також міф, що дитина, яка народжується шляхом кесаревого розтину, не переживає родового стресу. Навпаки, коли дитину раптом виймають із водного середовища у повітряне, вона зазнає набагато більшого стресу, ніж та, яка проходить через родові шляхи й адаптується до повітряного середовища поступово.
— Кількість ускладнень після кесаревого розтину вчетверо більша, ніж після природних пологів, — додає головний акушер-гінеколог України В’ячеслав Камінський. — Операція не є панацеєю від травм, від подальших інфекційних захворювань. Але якщо лікар каже, що кесарів розтин необхідний, йому треба довіряти. Не слід забувати, що іноді операція допомагає зберегти життя й матері, й дитині. Народжувати самостійно я рекомендую тільки тим жінкам, які мають для цього фізичну можливість.
Багато жінок хочуть народжувати шляхом кесаревого розтину, бо не знають всієї правди
Найпоширеніші показання до кесаревого розтину — вузький таз у матері, наявність двох і більше рубців на матці після попередніх операцій, тривале лікування безпліддя, неправильне положення плода, сильна токсемія, відшарування плаценти. Операція може бути як плановою, так і екстреною, коли небезпечна ситуація виникає під час пологів.
36-річній Олені з Сум зробили кесарів розтин шість років тому.
— Коли підійшов час народжувати, в мене не було переймів. Лікарі почали стимулювати пологи, поставили крапельницю, але це не допомогло. Запропонували розтин. Я погодилася, бо була налякана, підписала відповідну заяву. Пологи тривали 3 години. З дитиною нічого не сталося, а в мене відбувся розлад всього організму. Після операції я почала швидко набирати вагу, змінилася хода, порушилися функції опорно-рухового апарату. Лише через п’ять років прийшла до норми. А зі мною в палаті були жінки, які навідріз відмовлялися робити кесарів розтин. Народжували природним шляхом, і все було гаразд.
Операцію при пологах роблять кожній п’ятій українці.
— І з кожним роком кількість розтинів зростає, — каже В’ячеслав Камінський. — Зате кількість патологічних пологів знизилася. Якщо 2004 року 70 відсотків пологів мали певні відхилення, то сьогодні тільки 36. Цьому сприяло підвищення професіоналізму акушерів-гінекологів, впровадження новітніх технологій, повернення до партнерських пологів, коли жінка народжує разом із чоловіком, мамою, сестрою. Це зменшує стрес.
Найчастіше кесарів розтин роблять у Бразилії, Аргентині, Китаї, Індії — приблизно у 40% жінок. У Голландії, Швеції ця кількість не перевищує 15%.
