Виробництво яєць в Україні збільшується щороку на понад 10 відсотків і, за даними Державної служби статистики, вже перевищило мільйон тонн на рік. Птахівництво розвивається швидше за будь-яку іншу галузь сільського господарства. Український ринок яйцями вже перенасичений, виробники дедалі більше експортують за кордон. Однак агрохолдинги на цьому зупинятися не збираються. Зокрема, найбільший виробник яєць, агрохолдинг «Авангард», поставив собі за мету стати світовим лідером у галузі. Невдовзі у Херсонській області буде відкрито найбільшу у Європі птахофабрику на 5 мільйонів курей-несучок. Це у сто разів більше за середній розмір аналогічних фабрик, приміром, у Німеччині. «Отримати у Німеччині дозвіл на будівництво фабрики на понад 50 тисяч курей-несучок дуже важко, адже на більш масштабній фабриці практично неможливо виконати всі норми, передбачені законом про запобігання катуванню тварин», - пояснив у розмові з Deutsche Welle речник організації Deutscher Tierschutzbund (Німецький союз захисту тварин) Мартін Тюнте.
Що в ЄС не продається…
Утримання курей у батарейних клітках на території ЄС з початку нинішнього року заборонене. Останнім часом виробники обладнання для птахофабрик активно шукають можливості продавати такі клітки за кордоном. Батарейні клітки з Німеччини стоятимуть і на новій гігантській фабриці агрохолдингу «Авангард» у Херсонській області. Навколо цього замовлення з України навіть розгорівся скандал: захисники тварин, німецькі фермерські об’єднання та депутати з фракції Зелених у Бундестазі розкритикували міністерство економіки Німеччини за «подвійні стандарти». Річ у тім, що міністерство надало мільйонні кредитні гарантії на постачання «Авангарду» заборонених у ЄС кліток. «У цих клітках кожна курка все життя утримується на просторі завбільшки у аркуш паперу у форматі А4. У ЄС таке утримання визнане знущанням над тваринами. Курка природою створена так, що вона має рухатися», - зазначає Мартін Тюнте.
У міністерстві економіки Німеччини у відповідь на запит Deutsche Welle зазначили: «Умовою надання кредитних гарантій було дотримання національних стандартів країни-замовника продукції. У даному випадку українські стандарти дотримуються, і, як стверджує замовник, навіть перевиконуються», - йдеться у відповіді міністерства. Відомство звертає увагу на той факт, що Угодою про створення зони вільної торгівлі з Україною, текст якої вже погоджений сторонами, передбачено, зокрема, наближення українських стандартів захисту тварин до норм ЄС. Утім, як відомо, угода так і не була підписана через проблеми з демократією в Україні.
Експерт Українського клубу аграрного бізнесу Олександр Вержиховський наголошує, що навіть у разі створення зони вільної торгівлі європейський ринок для українських яєць залишатиметься закритим. Адже українська продукція не пройде сертифікацію у ЄС з огляду на порушення умов утримання птиці. Тим часом, вочевидь, українські агрохолдинги вже зробили свій вибір: обсяги експорту до країн СНД та Азії постійно зростають.
Споживач не хоче таких яєць
Нині у Німеччині ще залишилися деякі підприємства, які утримують несучок у клітках. Однак йдеться про клітки, в яких кури перебувають у групах і мають принаймні у півтора рази більше місця, ніж у кліткових батареях, розповідає Мартін Тюнте. При цьому яйця цих курей у супермаркеті не купиш. Після низки масштабних інформаційних кампаній захисників тварин, каже він, торговельні мережі просто викреслили «кліткові» яйця зі свого асортименту. «Нині у продажу переважають яйця курей, що утримуються на підлозі у приміщенні, також значна частина яєць курей, які мають можливість рухатися. Дедалі більший попит на яйця з органічного виробництва», - каже речник Німецького союзу захисту тварин. За його словами, структура попиту на різні види яєць дуже змінилася відколи виробники зобов’язані писати на упаковках, в яких умовах утримується птиця.
Такого обов’язку в українських виробників немає, каже Олександр Вержиховський. Він зауважує, що на заборонені у ЄС батарейні клітки припадає 98 відсотків виробництва яєць в Україні. «Верховна Рада нещодавно також ухвалила закон про захист тварин у сільському господарстві. Але він має суто рамковий характер, а визначати конкретні вимоги мають органи виконавчої влади», - пояснює експерт. За його словами, масштабне птахівництво у клітках має переваги у собівартості виробництва. «Однак, попри постійне зростання обсягів виробництва, вартість яєць не падає», - визнає Вержиховський.
Шанси для німецького бізнесу: не лише клітки
Головний аргумент німецького уряду, який підтримує експорт, навіть коли йдеться про заборонені у ЄС товари,- збереження робочих місць у Німеччині. Адже, вказують у міністерстві економіки, німецькі підприємства на міжнародних ринках перебувають у жорсткій конкуренції, насамперед з китайськими виробниками. Водночас бум птахівництва в Україні забезпечує мільйонні замовлення не лише виробникам заборонених у ЄС кліток. Сотні мільйонів євро українські агрохолдинги інвестують у біогазові установки. Визнаними лідерами у цій сфері є саме німецькі компанії. Зокрема, компанія Biogas Nord з Білефельда невдовзі розпочне в Україні будівництво біогазових енергетичних установок на птахофабриках. Обсяг замовлення - 34 мільйони євро. Директор науково-технічного центру "Біомаса" Георгій Гелетуха називає це гарною новиною. Тим більше, що у птахофабрик велика проблема з цим послідом: «Тисячі тонн утворюються щороку, з цим треба щось робити. Та й ферми часто розташовані близько до міст», - каже Гелетуха.
В українському Інституті проблем екології та енергозбереження на замовлення агрохолдингу «Авангард» розробляли технології утилізації курячого посліду з подальшим виробництвом електричної та теплової енергії. Йдеться саме про нові гігантські фабрики у Херсонській і Хмельницькій областях – на п’ять і три мільйони курей відповідно. Енергетичний потенціал таких фабрик – величезний, зауважують фахівці. У прес-службі «Авангарду» підтвердили наміри будувати біогазові станції разом з німецькими компаніями. Українські фахівці рекомендували й можливих постачальників обладнання – німецькі Envitec Biogas і DEUTZ. «Рекомендуємо ті технології, які вже використовують, щодо яких є значний досвід у цій сфері», - сказав у розмові з Deutsche Welle провідний фахівець інституту Олексій Самченко.
Нові замовлення завдяки «зеленому тарифу»
Тим часом інша компанія - «Миронівський хлібопродукт» (торгова марка «Наша ряба») завершує будівництво першої біогазової станції на курячому посліді на птахофабриці у Дніпропетровській області. Її потужність становитиме 5 МВт. Як уточнили в компанії, обладнання використовують голландське, нині ще тривають переговори з німецькими фахівцями про співпрацю щодо зведення наступних станцій на Вінниччині.
За словами Георгія Гелетухи, після ухвалення у першому читанні закону про «зелений тариф» для енергії на біогазі, звернень по консультації до фахівців побільшало. Директор центру "Біомаса" зазначає, що «зелений тариф» робить ці проекти особливо привабливими для агрохолдингів. Отже, німецьким компаніям можна сподіватися на нові замовлення.
