У Бразі завершився поєдинок у відповідь чвертьфінальної стадії Ліги Європи, в якому скромна однойменна команда приймала одного з головних фаворитів турніру київське "Динамо". Підопічні Юрія Сьоміна впевнено довели, що не відповідають такому статусу і безвольно вилетіли з турніру.
"Брага" - "Динамо" 0:0
"Брага": Артур, Паулао, Саліно, Силвіу, Алан, Куштодіу, Угу Віана, Вандіньйо, Паулу Сезар, Ліма (Барбоза, 90+1), Мейонг (Моссоро, 69)
"Динамо": Шовковський, Данило, Хачеріді (Алмейда, 46), Юссуф, Попов, Вукоєвич, Єрьоменко, Гусєв, Ярмоленко, Мілевський, Кравець (Гармаш, 64)
З першої і до останньої хвилини матчу темп гри у виконання киян перебував позначками "низький" і "дуже низький". Не змогло змінити його ні вилучення на 29-й хвилині Паулу Сезара, ні загроза вильоту з турніру, яка невблаганно насувалася з кожною хвилиною. Немов уві сні, на "ватних" ногах, динамівці ліниво пересувалися по полю.
За весь поєдинок кияни створили лише два моменти, які можна сміливо назвати гольовими. Перший був найбільш забійним, але Ярмоленко, якому м'яч з ідеальною нагодою прилетів з флангу на голову - Андрію не довелося ні боротися за нього, ні стрибати - замість удару незграбно і слабо ткнув його Артуру в руки.
Другого моменту довелося чекати майже годину. Кравець зробив чи не єдину корисну дії на весь поєдинок, підставивши ногу під простріл з флангу. Артур знову відвів загрозу. Власне, це все, що "Динамо" створило, не рахуючи кількох напівмоментів. І це при тому, що рівно годину команда грала в більшості.
Цілком можливо, що динамівці встановили рекорд щонайменше сезону за кількістю браку в одному матчі. Його було в надлишку: і в довгих передачах, і в коротких, і навіть у передачах на кілька метрів (найбільше з усіх "старався" Єрьоменко), а надто під час прийому м'яча (тут вже рівних не було Мілевському).
На тлі киян португальці вигідно виділялися як технікою, так і командними діями. Вразила прекрасна фізична готовність гравців: по закінченню 80 хвилин, граючи 50 з них у меншості, португальці сміливо атакували і, більше того, пресингували динамівців на їхній половині поля. Що казати, коли найкращим гравцем матчу сміливо можна назвати Шовковського, завдяки якому кияни не пропустили.
Не зрозуміла і поведінка Юрія Сьоміна, який у цьому поєдинку, немов скам'янілий, застиг біля тренерської лавки і прокинувся тільки ближче до кінця матчу. Із заміною нервового Хачеріді на Алмейду все зрозуміло, вона просилася. Незрозуміло інше. В ситуації, коли життєво необхідно забивати ослабленому видаленням суперникові, тренер "Динамо" зняв одного з двох форвардів і випустив центрального півзахисника Гармаша. Хай і атакувального, але команда залишилася з одним Мілевським, який весь поєдинок наполегливо боровся з м'ячем.
Можна тут згадати, звичайно, зимове трансферне вікно, коли не було куплено жодного футболіста. Мовляв, команда досить укомплектована для досягнення поставлених цілей...
Сьомін попереджав, що "Брага" - небезпечний суперник, який сильно додав за останній час і до якого потрібно поставитися серйозно. Але, як чітко дав зрозуміти цей поєдинок: не така вже сильна "Брага", як слабке "Динамо".