Група геофізиків з Лабораторії реактивного руху NASA за допомогою
сучасних космічних засобів вимірювань і нових обчислювальних методик
остаточно спростувала популярну в минулому теорію розширення Землі.
У статті, опублікованій в журналі Geophysical Research Letters,
дослідники пишуть, що зафіксовані ними коливання радіуса Землі не
перевищують 0,1 міліметра - товщини людської волосини - на рік. Ця
величина не є статистично значущою, передає РИА "Новости".
З першої половини 19-го століття геологи висували гіпотези розширення
або стиснення Землі, щоб пояснити походження гір і океанів. Зокрема,
появу складчастих гір намагалися пояснити стисненням Землі в процесі її
первісного охолодження. Прихильники розширення Землі вважали, що
розбіжність материків і поява океанів пов'язані з розтягуванням земної
кори в міру зростання обсягу надр.
У 1960-ті роки була сформульована і стала панівною теорія тектоніки
плит, згідно з якою земна кора складається з декількох плит, які, як
крижини у воді, плавають у в'язкій верхній мантії. По краях, де плити
стикаються, "пірнаючи" одна під одну, зосереджені осередки землетрусів,
вулкани, райони активного гороутворення. Однак багато геофізиків з
різних причин і сьогодні припускають можливість розширення або
"стягування" Землі.
Щоб правильно оцінити тектонічні процеси на нашій планеті, вимірювати
гравітацію і обчислювати координати, необхідно точно знати, як
змінюється її форма і чи змінюється взагалі. Для цих вимірювань була
створена Міжнародна земна система відліку (ITRF - International
Terrestrial Reference Frame), яка використовується як для навігації на
Землі, так і для відстеження супутників у космосі. Крім того, її
використовують для вимірювання положення земних полюсів, змін форми
Землі і коливань рівня моря.
Для точного обчислення радіуса Землі і визначення, як він змінюється,
використовуються такі засоби, як супутникові лазерні вимірювання (в ході
яких з точністю до міліметра вимірюється відстані між супутниками і
відбивачами на Землі), радіоінтерферометрія з наддовгою базою, дані
навігаційної системи GPS і низка інших методів.
Геофізики з Лабораторії реактивного руху NASA використовували нові
методи для переоцінки даних Міжнародної системи відліку, зокрема, вони
враховували рухи земної кори, а також точні дані про земну гравітацію,
отримані за допомогою супутників GRACE.
Зауважимо, що на супутнику Землі - Місяці - триває досі процес його
стиснення. За словами науковців, процес стиснення Місяця йде дуже
повільно і зовні його помітити майже неможливо. Стиснення відбувається
тому, що Місяць почав активно холонути зсередини.
